Моя маленька сестричка виявилась неймовірно відповідальною, не дивлячись на мамину заборону

У нас з сестрою велика різниця в віці – 10 років. Настя – восьмирічна школярка, а я вже студентка і навчаюсь в іншому місті, а додому приїжджаю раз на місяць або на канікули. Останні два роки, мама виховувала нас сама. Тато раптово помер від серцевого нападу.

Моя сестричка просто обожнює тварин. Вона вже давно просить маму завести вихованця. Але мама не дозволяє їй завести навіть хом’ячка, аргументуючи своє рішення тим, що всі клопоти по догляду ляжуть на її плечі. Ну, а я вчуся в іншому місті, тому допомагати з твариною не можу.

Одного разу ми з мамою особисто переконалися, що наша дівчинка набагато більш серйозна та відповідальна, ніж ми думаємо.

Я тоді приїхала додому на канікули. Рано вранці пішла робити собі каву і раптом чую дивний звук за дверима в кімнаті сестри, ніби шкребеться хтось. Прислухалася – дійсно, схоже на звук кігтів. Відкриваю двері – там цуценя. Ну, ось тобі й маєш, притягла звідкись! А цуценятко зовсім малесеньке, місяця явно немає.

Влаштували Насті допит. Та спочатку впиралася, але потім все розповіла. Якщо чесно, ми з мамою були дуже здивовані. Виявляється, моя молодша сестра підібрала це цуценя на смітнику, коли викидала сміття. Цуценя було ще сліпим. Настя принесла його додому, але не знала, чим годувати. В інтернеті вичитала, що можна використовувати дитяче харчування.

На гроші зі скарбнички самостійно придбала суміш, навчилася правильно її готувати, годувала регулярно, кожні 2-3 години. На щастя, в школі теж були канікули, тому часу вистачало. Вночі цуценя пищало, але Настя швидко до нього вставала і знову годувала, тому він не встигав розбудити маму.

Так би цей секрет і тримався, якби не приїхала я, така вухата, і не почула, як цуценя шкребеться за дверима.

Ми, звісно, дорікнули Насті за те, що приховала від мами правду, але собаку вирішили залишити. Сестра довела, що вміє бути відповідальною господинею, тому їй сміливо можна довірити вихованця.