Моя донечка навіть не здогадується, що наша сусідка її рідна бабуся

Я завагітніла від однокурсника в 19 років і на сімейній нараді, який складалася з моєї мами, молодшої сестри, тітки і бабусі, було вирішено відправити мене на аборт.

Я плакала і говорила, що люблю його, що хочу дитину, але мама була непохитна. Я знаю, вона сама нас піднімала з сестрою і такого злиденного життя не хотіла для дочок. Тим більше я добре вчилася, поступила на бюджет, була зіркою курсу. Мама вірила в моє вдале життя, а тут – дитина.

Я проплакала півночі, потім написала батькові дитини смс. Він відповів: «Згоджуйся на аборт». І тоді я зрозуміла, що моє життя більше не буде колишнім, але і свою дитину я не дам в образу. Про це я сказала своїй мамі вранці і вона вказала мені на двері зі словами: «Прийняла доросле рішення, тоді і жити тобі тепер окремо».

Так я, будучи вагітною, опинилася на вулиці. Написала заяву на академічну відпустку в інституті і почала шукати роботу. Багато в чому мені допомогла подруга: і з роботою, і з житлом. У неї були зв’язки у батька в місті, тому по одному його дзвінку багато вирішувалося.

З мамою я більше не розмовляла, ми спілкувалися через сестру. Мама подзвонила мені сама лише одного разу, коли дізналася, що я народила доньку. Привітала, помовчали, як ніби чужі люди.

З тих пір пройшло 9 років. Я так і не вийшла заміж, тому що весь час розриваюся між дочкою, роботою і навчанням.

Інститут я змогла закінчити заочно, тепер постійно беру курси підвищення кваліфікації, розраховую на вищу посаду. Планую купити нам з дочкою квартиру побільше, тому що студія мені вже набридла, але поки з фінансами не густо.

І найсмішніше, що моя мама тепер живе зі мною по сусідству. Бабуся залишила нас кілька років тому, тітка не пробачила мамі зради по відношенню до мене, а молодша сестра поїхала подорожувати зі своїм хлопцем. Так мама залишилася одна.

Я намагаюся її пробачити, але поки не можу. Ми вітаємося вранці, коли зустрічаємося в ліфті. Кожен день вона виносить сміття в той момент, коли я веду дочку в школу. Добре, що вона поки не знає, що наша сусідка – це її бабуся.

Мама здала сильно за останній рік через переживання, та й мені було нелегко. Як згадаю ті безсонні ночі і безпорадний стан, коли я народжувала в інфекційному відділенні, тому що застудилася через відсутність пуховика і грошей, так відразу вся жалість зникає.