«Мій син начальник, а твої прості робітники», – хвалилася всім Ольга Іванівна. І син їй відплатив

Хочеться розповісти історію про Ольгу Іванівну та тітку Марію, які були обидві матерями, але ось виховували своїх чад по-різному. І в підсумку отримали саме те, що виховували, як би сумно це не звучало зараз.

Ольга Іванівна була досить багатою, чоловік був далеко не з останніх людей, завжди вони мали гроші і засоби для існування, а син завжди був в ідеальних умовах. Жінка завжди, коли спілкувалася з сусідами, відзначала, що у неї прекрасне життя і син у неї найчудовіший і завжди зможе подбати про неї, не залишить її одну. Вона свято вірила, що її Ігор найкращий за всіх, що він завжди буде з нею, адже він ніколи ні в чому не відчував потреби і всі йому бажання виконувались.

Тітка Марія ростила четверо дітей одна, чоловік її рано помер, тому доводилося все тягнути на собі. Вона багато працювала. Місця у них було мало, але жили дружно, завжди чогось раділи.

Ольга щиро не розуміла, як та живе, як може терпіти дітей, коли вони брудні приходять з прогулянки або хуліганять. І залишалася при думці, що її сім’я набагато краще.

Коли діти підросли, то Ігор закінчив університет і отримав керівну посаду, а діти тітки Марії отримали робочі і такі необхідні професії, були майстрами своєї справи і їх кожен готовий був прийняти до себе на роботу.

Але Ольга як і раніше ходила і показувала перевагу свого сина, вважала, що діти тітки Марії неуки, вони нічого не доб’ються в своєму житті, так і залишаться ні з чим.

Але тітка Марія ніколи не ображалася на свою сусідку, просто кивала і щиро раділа за своїх дітей. Їх вона  любила найбільше і з такою ж щирістю була гопдилася за їх вчинки.

Але раптом у тітки Марії відмовили ноги. Її діти весь цей час були з нею, сини носили її на руках, допомагали їй пересуватися, ходили відвідувати в лікарні, дочка готувала її улюблені страви і приносила мамі. І незабаром вона почала одужувати, знову стала ходити. Її діти завжди підтримували, допомагали і завжди приїжджали з онуками.

Ігор же не розумів, як можна доглядати за літньою старою, яка погано пахне і тільки місце займає. У нього виник конфлікт з синами тітки Марії з цього приводу.

Але Ігор ніяк не міг зрозуміти, що значить сім’я, що означає мама і як багато вона робила для сім’ї. Він не цінував цього слова і не розумів його. І тому, коли мамі стало гірше, то він вирішив її просто відвезти в будинок для людей похилого віку, де будуть створені всі умови для щасливого проживання. Він різко і досить грубо відмовив тітці Марії, яка запропонувала взяти Ольгу до них, сказав, що в змозі зробити мамі все найкраще, обіцяв, що буде відвідувати її.

Смерть наздогнала жінку через три тижні, син не відвідав її жодного разу. Положення і гроші не роблять людину людиною.