Мій сусід постійно за мною стежив. Причина мене вбила наповал.

На день народження батьки зробили мені просто шикарний подарунок.  Презентували невелику однушку в спальному районі. Я нею натішитися не могла. Ще б пак, будучи студенткою отримати своє житло. Мама з татом мені повністю довіряли і особливо не контролювали. Я дуже швидко облаштувалася і подружилася з сусідами. В основному це були бабусі і дідусі похилого віку, які любили обговорювати чуже особисте життя. Але я компаній додому не водила, лише зрідка забігали мої подруги, часто допомагала чим могла, тому швидко увійшла в довіру до місцевого «бомонду».

Ось так я прожила кілька років і вийшла на абсолютно новий рівень. З студентки перетворилася в працівника банку. Квартира моя теж почала перетворюватися, чому я була невимовно рада. Правда в один прекрасний день мене намагалися обікрасти. Але, мабуть, щось або хтось злякало цю людину, так що все обійшлось благополучно.

І тут якраз навпроти мене в’їжджає молодий хлопець. Ми познайомилися з ним на сходовому майданчику саме  тоді, коли майстер маняв мені дверні замки, для безпеки. Звідси і пішла вся плутанина. Нові замки виявилися жахливо скрипучими і гучними, але майстер обіцяв, що воно розійдеться. Я вирішила, що в цьому немає нічого страшного, головне, щоб ніхто не вліз в квартиру.

Але ось новий сусід став реагувати на мої замки з постійно. Він був всюди. Тільки я відкриваю двері – вже стоїть на сходовому майданчику. Він просив у мене по п’ять разів на тиждень сіль і цукор, позичав газету і миючий засіб, а в один прекрасний день запропонував погуляти з собакою. Як я не намагалася прошмигнути непоміченою, скрипучі замки здавали мене з потрохами.

Спочатку я не особливо турбувалася з приводу такої дивної поведінки і просто жартувала. Потім мені стало реально страшно. В один прекрасний день я помітила, що він сидить на лавочці і спостерігає за моїми вікнами. І робив він подібне щовечора. Я зібрала всю свою волю в кулак і постаралася абстрагуватися від сусіда. Все частіше залишалася ночувати у подруг. Але думка, що він якийсь маніяк продовжувала мене переслідувати … Далі – гірше. Я почала думати, а чи не він тоді намагався проникнути в мою квартиру, адже він якраз тоді переїхав …. А раптом він бачив, що я працюю в банку? Простежив за мною? Все більше і більше хворих думок лізло в мою голову.

Зрештою я поділилася своїми страхами з бабусями, які жили по сусідству. Ті мене просто приголомшили.

-Може ти йому просто подобалася ?! Адже красуня і розумниця. Старенькі порадили просто серйозно з ним поговорити, а не продовжувати жити в здогадах і переховуватись. Я погодилася ….

Як виявилося, Діма боявся запросити мене на побачення і вже три місяці просто страждав. Він прислухався до скрипу замку і виходив на сходову клітку, щоб мене побачити. Я погодилася, уточнивши, чи точно він не маніяк. В результаті ми прозустрічалися три роки. Ось готуємося до весілля.

Ми часто згадуємо ту кумедну історію, коли я думала, що мій майбутній чоловік мене переслідує … Що ж буде про що розповісти дітям! А у вас були кумедні спроби залицяння?