Мій чоловік категорично не хоче дітей, а я вагітна…

Я завжди хотіла створити міцну і дружню сім’ю. І в мене це навіть вийшло,незважаючи на одне АЛЕ: мій чолвік категорично не хоче мати дітей. Я чесно старалась якось повпливати на нього, змінити його думку.

Як ви розумієте, в той час я була дуже наївною, якщо покладалася на те, що в мене щось вийде. Переконати чоловіка у мене не вийшло і піти від нього я теж не змогла. Все-таки любов робить з людьми дивні речі, змушуючи зраджувати свої ідеали. Найстрашніше ж не те, що я не змогла щось з цим зробити, а те, що я вагітна. Чоловік про це поки не знає і як йому сказати я не маю ні найменшого поняття.

Звичайно, можна було б послухати стандартні поради, які раз у раз говорять, що якщо він любить, то залишить дитину. Однак все не так просто. Стверджувати подібне, знаючи його, вкрай нерозумно. Він не хоче дітей через його роботу. В іншому випадку небезпека буде для всієї сім’ї. І я розумію його, усвідомлюючи той факт, що народження дитини буде для нас гіршим кроком. Проте в реальному житті все не так, як в холодно прорахованих планах. Просто взяти і зробити щось часом не можна через ті емоції, що заважають тобі.

Думки про те, щоб поговорити з його друзями, у мене також не було. У них та ж сама ситуація. І хоча їхні дружини не вагітні, але також хочуть дітей. І нічого не можуть з цим вдіяти. Піти до іншого не хочеться, тому що любиш свого чоловіка. А народити йому не можна – замкнуте коло.

Намагалася говорити з матір’ю, так як мій батько теж працює в державній структурі, і вона теж не знає, що робити. Справа в тому, що моє народження ніяк не поставило би сім’ю під загрозу. Хоча це і не скасовувало виниклі складнощі, однак поява мене в сім’ї далося батькам набагато простіше. Природно, що людина, яка ніколи з подібним у своєму житті не стикалася, навряд чи зможе порадити мені щось путнє. Проте мені хотілося хоча б отримати підтримку від близької людини.

Загалом, я повністю усвідомлюю, що мені в будь-якому випадку доведеться йому про це сказати. Аборт я твердо вирішила не робити. І якщо він захоче зі мною розлучитися, то я зрозумію. Все-таки у відносинах підвела його я, а не він мене. І що з мене буде за дружина, а головне матір, якщо я не готова піти на такий ризик заради своєї сім’ї.