Мені треба в пологовий будинок їхати, а чоловік вирішив випити пиво та пограти в ігри

Моя вагітність була довгоочікуваною, чоловік майже рік просив дитинку. Дату пологів мені ніхто точно не говорив, розбіжність у даті було у різних лікарів більш ніж на 3 тижні. Вагітність проходила легко і без проблем.

Я вибрала для народження дитини сусіднє місто, до якого їхати близько 40 хвилин. За кермом мені в пологовий будинок їхати не хотілося, тому попросила чоловіка не пити весь останній місяць. Йому така перспектива не сподобалася, оскільки він любить випити  літр пива щоп’ятниці та пограти в танки.

Чоловік чемно терпів 3 п’ятниці поспіль і ходив вічно незадоволений, але в  четверту п’ятницю він приніс додому дві літри пива і чіпси.

– Все досить з мене! Ти спеціально не говориш дату пологів, щоб я не пив. Ось сяду і буду пити!

Одразу після цих слів чоловік відкрив баночку хорошого пива і почав насолоджуватися. Мої обурення він навіть чути не захотів, тому я збиралася лягати спати. Пішла в коридор і раптом відчула різкий біль внизу живота, біль наростала і все це почало віддавати в поперек. Я змогла лише крикнути «допоможи, схватки …», але чоловік не відреагував на мої слова.

Оскільки пологи у мене перші, від несподіванки я почала панікувати. Коли біль трохи вщухла я швидко почала збирати документи в пологовий будинок. Коли мене накрило вдруге, я крикнула «ну що ти сидиш ?!». Чоловік повернув голову в мою сторону і сказав «Досить прикидатися, ви жінки на все готові, аби мужик не пив».

Я лягла на ліжко і включила лічильник схваток.  Я відчувала, що мені потрібно якомога швидше потрапити в пологовий будинок. Часом від болю я трохи скрикувала, а чоловік сказав, що я заважаю йому грати своїми стогонами, потім демонстративно допив банку пива і вийшов з квартири з ноутбуком. Додзвонитися до нього я так і не змогла, абонент був недоступний, а в під’їзді його теж не було.

Щоб не втрачати час я викликала таксі (оскільки швидка повезе тільки в найближчий пологовий будинок). Після приїзду в пологовий будинок я народила доньку за 45 хвилин (2 години від початку схваток).

Чоловікові я вирішила не повідомляти, а він сам подзвонив мені тільки зранку, коли побачив, що вдома мене немає. Довго вибачався, що не повірив мені одразу. Я не розмовляла  з ним 5 днів, адже я завжди уявляла, як чоловік буде хвилюватися, коли почнуться пологи, як він повезе мене в пологовий будинок.

Потім все ж простила цього дурня, але осад залишився на все життя.