Мене запросили на день народження тільки для того, щоб я розважала дітей

Коли я тільки влаштувалась на роботу вихователем, то подружилася з двома матусями зі своєї групи. Ми були ровесницями, поруч жили, мали багато спільних інтересів і, практично, спільних трирічних дітей.

У Олі дочка Вероніка, а в Ані – син Олег, які ходили в мою групу. Своїх дітей у мене не було, чоловіка теж, жила я окремо від батьків. Ми ходили разом додому, я з роботи, а вони з дитиною з садка. Потім часто зустрічалися у дворі. З часом ми стали ходити один до одного в гості. Оля була самотньою мамою, а тому іноді просила мене посидіти з Веронікою у вихідний, поки вона збігає по своїх справах. Аня була любила різні тусовки. Вона залишала сина з татом і ходила зі мною гуляти вечірнім містом, в кіно і по магазинах.

Одного разу Оля запросила мене й Аню з сином на день народження до Вероніки. У цьому було вже щось зовсім дружнє, як мені здавалося. Я здивувалася запрошенню, але погодилася. Ми купили подарунки й прийшли.

Все пройшло, як завжди на домашньому дитячому святі без аніматора. Купа друзів і родичів, всі з маленькими дітьми, які потребують уваги та не дають дорослим посидіти за столом. Тим більше гостям було від 1-го до 3-х років і розважити себе самі вони не могли, та й один з одним ладнали не дуже добре. Матусі, по черзі з татами та бабусями, щось перекушували і знову мчали розважати або рознімати своїх діток.

Краще за всіх відпочила я. Навіть не відчула себе як на роботі. Весь вечір спілкувалася з  бабусею Вероніки. Однак, на наступний день, під час чергової прогулянки по магазинах Аня мені сказала:

– А ти знаєш, що Оля ображена на тебе? Вона розраховувала, що ти будеш дітей розважати, для цього і кликала на день народження.

Виявляється, Оля думала, що це само собою зрозуміло, що вихователь автоматично продовжує бути ним всюди, навіть в неробочий час. Вона серйозно розраховувала, що я буду безплатним аніматором на святі. Вона думала, що для мене це суцільне задоволення і я всюди, де бачу дітей, починаю з ними грати та займатися.

Я, звісно, люблю дітей і мені подобається чогось їх вчити. Інакше б я не стала педагогом. Але там, на святі, мені навіть в голову не прийшло розважати чужих дітей.

З Олею ми більше не спілкуємося.