Марта пустила родичів до себе на квартиру, а вони зруйнували її життя

Марта жила з Віталіком.

У нього була велика і дружна сім’я – мама, тато, сестра, двоє дітей сестри, і її чоловік. Вся сім’я жила в Харкові, а ми жили в Києві.

Якось влітку вони з чоловіком вирішили полетіти на відпочинок, а оскільки квартира буде пустувати, зять Віталіка запитав дозволу привезти на тиждень дітей і пожити у них, щоб показати їм Київ. Зустрілися, передали ключі, побажали добре провести час. Увечері Марті телефонує сестра чоловіка:

– Ти вважаєш нормально залишати квартиру в такому стані?

В голові Марти  пролетіли погані думки. Може її затопило, поки родина їхала до квартири? Сталася пожежа? Потекла батарея?

– Привіт, в сенсі?

– Чому ти не поклала білизну на ліжко?

– Білизна у шафі на другій полиці.

Далі вона переходить на крик:

– Ми приїхали, тут нічого не прибрано! Не прибрано, все в пилюці, раковина брудна!

– Настя, ну ми трохи навели порядок, але ви ж не в готелі, самі поприбиваєте.

– Марта, я коли була нареченою. Вставала о п’ятій, щоб приготувати! Я до ночі прала і працювала! Тобі поприбивати важко було?

Тут Марта вибухнула. Що за логіка: я страждала – і ти страждай.

– Настя, я на відпочинку!

І поклала трубку.

Через пів години Віталік подзвонила його мама, і сказала що така невістка їм не потрібна, тому що всі жінки сім’ї в молодості “настраждалися”, щоб довести сім’ям чоловіків свою придатність до шлюбу, а Марта лінива і хоче легко вискочити заміж.

Віталік ходив похмурим. Потрібно віддати йому належне, заблокував контакти родичів, і до кінця відпустки підтримував контакт з сім’єю тільки через старшу племінницю. Коли приїхали додому, ситуація не покращилась і вони розійшлись.