– Мамі ти сподобаєшся. Тільки … треба продумати, що ми їй про тебе розповімо
Ані всього тридцять років, проте, як вона іноді сама про себе говорить, вона вже пройшла в житті і вогонь, і воду, і мідні труби. Що поробиш, доля у всіх складається по-різному, а її жбурляла з вогню в полум’я, була і несподівана вагітність, катаклізми, розлучення і підступи свекрухи від першого шлюбу.
Одне те, що вона у свої тридцять збирається заміж вже вп’яте, говорить багато про що. Хоча сама Аня начебто нічим не гірша за інших. Просто так невдало складається життя. Перший чоловік виявився гравцем, другий загинув в автокатастрофі, третій почав розпускати руки, четвертий зробив їй дитину і не переніс звістки про вагітність.
– Я не готовий! – чесно зізнався він. – Не хочу. Це не моя дитина! ..
Для Ані, чесно кажучи, дитина була дивом, бо ні з одним з попередніх своїх чоловіків завагітніти вона не могла. А тут раптом несподівано і відразу. Тому про аборт вона навіть не подумала. Вирішила народжувати і ростити малюка одна. Розлучилася в четвертий раз і заміж більше не збиралася.
А приблизно на п’ятому місяці вагітності Аня познайомилася з Андрієм. І все начебто складається чудово. Хлопець турботливий, уважний, добрий. З роботою, з житлом. Малюка чекає, як свого. Разом вибирали коляску, ліжечко, милі маленькі дрібнички і Андрій охоче за своєю ініціативою брав участь у витратах.
До пологів залишився приблизно місяць і Андрій запропонував зареєструватися, щоб малюк народився в нормальній сім’ї. Здається, на цей раз все має бути добре. Подали заяву. А тепер ось треба їхати знайомитися з мамою Андрія. Крок важливий і хвилюючий, проте в будь-якому випадку необхідний.
– Не переживай! – заспокоїв її Андрій – Мамі ти сподобаєшся. Тільки … треба продумати, що ми їй про тебе розповімо, щоб не плутатися в сказаному …
– Навіщо щось вигадувати? – не зрозуміла Аня.
– Ну не розповідати ж мамі, що ти вп’яте заміж виходиш! – відповів Андрій. – Навіщо їй це знати? .. Цілком достатньо буде їй інформації про твій попередній шлюб. Мовляв, дитина від колишнього чоловіка, який тебе кинув. Про решту своїх пригод, будь добра, помовч. Не проговорись. Адже так чи інакше зайде розмова про минуле життя. Продумай деталі, де ти була, що робила, з ким жила … Нам треба говорити про тебе одне і те ж, щоб не спалитись!
І Аня начебто кивнула головою. А потім почала думати. І чим довше думає, тим більше ситуація їй не подобається. З одного боку, дійсно, чим менше подробиць про життя Ані дізнається майбутня свекруха, тим спокійніше в результаті буде всім. Зрештою, жити-то з невісткою не їй, а її синові. А Андрій начебто до всього ставиться нормально.
З іншого боку – принизливо це якось, брехати та недоговорювати при першому ж знайомстві. І небезпечно. Світ тісний, невідомо, де і як інформація про попередніх чоловіків може спливти. І потім буде треба виправдовуватися або знову щось вигадувати – а це втричі неприємно. Та й починати життя з обману начебто теж якось стрьомно.
– А може, не треба вигадувати? – нерішуче перепитала Аня в Андрія.
– Мамі потрібна порядна невістка! – відповів Андрій.
– А що зі мною не так? Не порядна? – обурилася Аня.
– Та припини! – роздратовано відмахнувся Андрій. – Просто хвалитися особливо нічим, і навіщо загострювати? .. Брехати не треба. Просто не присвячуй маму в подробиці, ось і все!
Андрій, звісно, маму свою знає краще. Може, і варто зробити, як він каже, і не мучитися. З мамою вони будуть бачитися пару раз на рік по великих святах. Проте Аня вже накрутила себе.
Створення «легенди» – дзвінок про те, що все прекрасно і безхмарно не буде?