Мама зобов’язалася допомагати мені з дітьми, але виконувати свою обіцянку тепер вона не хоче

Я багато разів у своєму житті чула таке попередження, що з родичами грошові відносини заводити  не можна. Мовляв, це ніколи добром не закінчується. Але чомусь мені завжди думалося в ці моменти приблизно так: «Ой, це у них там так, а в нас зовсім інакше! Ми один одного любимо! Як гроші можуть зіпсувати наші чудові стосунки!».

Практика ж показала, що гроші можуть зіпсувати будь-кого. Розпочати цю авантюру було легко. А ось як тепер вибратися з цього болота, що погано пахне, я не знаю.

Півроку тому мати несподівано втратила роботу. Офіс, де вон працювала, ліквідували повністю. Мама у нас ще не стара. Їй наступного року тільки виповниться п’ятдесят. Ще не на пенсії.

Я тоді ходила свою другу вагітність. Першій дитині – доньці – два з половиною роки. Ми з чоловіком так спочатку й планували. Хотіли закрити питання народження нащадків. Відсидіти відразу поспіль обидва декрети, проте потім більше не думати: народжувати чи не народжувати.

Мама після звільнення якось зажурилася. Кілька разів сходила на співбесіди, але там їй прямим текстом говорили, що воліють найняти когось молодше. Мама все ніяк не могла знайти роботу, яка б її влаштовувала, а я тим часом уже народила.

З двома дітьми справлятися стало набагато складніше, ніж коли донька була одна. Вдома поступово утворився хаос, я мало що встигала робити. Чоловік цілими днями на роботі та допомоги від нього чекати безглуздо.

Але чоловік картину всю цю чудово також бачив і намагався допомогти мені хоч чимось. Помучившись кілька тижнів, чоловік запропонував несподіваний вихід. Адже його теща так і не знайшла роботу, чому б їй не почати підробляти нянею у власної дочки?

Мені тоді ідея видалася чудовою. Дуже багато допомагати мені і не треба. Просто потрібна людина, яка б гуляла з дітьми, а я за ті пару годин могла б приготувати вдома і приготувати нам щось поїсти.

Зібрали сімейну нараду. Сіли за стіл переговорів: тато, мама та ми з чоловіком. Чоловік окреслив, які завдання ми хотіли б покласти на маму. Від неї потрібно було приїжджати до нас додому тричі на тиждень і гуляти з дітьми. У разі негоди просто чимось зайняти їх вдома.

У нас би совість ніколи не дозволила просити про таку регулярну допомогу просто так. До того ж мати залишилася без доходу і витрачатиме стільки свого вільного часу. Тому за мамину роботу чоловік запропонував платити їй вісім тисяч на місяць.

Мама з ентузіазмом погодилася, тато теж її підтримав. Ми вдарили по руках і розійшлися. Ось із того моменту все й пішло крахом.

Перший тиждень мама справно приїжджала у зазначені дні. Я не могла натішитися. У мене з’явилася можливість приготувати нам смачну їжу, а не просто щось тяп-ляп, поки з усіх боків мене оточують крики дітей. Та й просто в тиші помити підлогу теж невимовне задоволення.

Але вже другого тижня у мами почалися якісь невідомі нещастя. То на вулиці холодно, і я не поїду, то щось скаче тиск, то магнітні бурі. І мати перестала до нас приїжджати. У тому місяці вона після першого, чесно відпрацьованого тижня була у нас від сили кілька разів.

Я сяк-так умовила чоловіка заплатити їй тоді всю обумовлену суму. Він бурчав і казав, що платитиме тещі за допомогу, а не за її обіцянки. Але другого місяця картина знову повторилася. Причому свою «зарплату» мама від нас вимагала дуже завзято.

Після отримання грошей за попередній місяць такої “роботи”, мама з’явилася у нас кілька разів, а далі пішла за накатаним сценарієм. У неї знову зірки не сходилися, щоби до онуків їхати.

При цьому мама від своїх зобов’язань не відмовляється, але й до ладу їх не виконує. Чоловік наполягає, щоб ми шукали нормальну няню мені на допомогу. Мама запевняє, що вона сама мені допомагатиме. Але після пари приїздів знову пропадає.

Чоловік психанув і сам зателефонував тещі. Сказав, щоби більше не приїжджала зовсім, ніж так. Тепер мама образилася на нас. А чоловік образився на батьків. Ніхто ні з ким не спілкується.

Навіть не могла подумати, що все так далеко зайде. Як відновлювати колишні стосунки розуму не прикладу. Та ще й шукати няню.