– Мама, у мене там горошинка застряла…

Марина була дуже розумною непосидою. У свої два з половиною роки вона вже чудово розмовляла, швидко йшла на контакт з дітьми, була досить  раціональною дитиною. Батьки ніколи не помічали, щоб вона тягала якісь предмети до рота.

У вівторок,  коли їх сім’я після вечері почала дивитись фільм, Марина підбігла до мами, тикаючи пальчиком собі в ніс:

– Мамо, у мене там горошинка застряла.

Всі перелякались. Тато збігав в машину за ліхтарем, мама з бабусею уважно оглядали маленький носик, але нічого там не побачили.

– Яка горошинка, доню? – запитала обережно мама.

– Не знаю, – сказала Марина, якій вся ця метушня вже почала набридати.

– Може вона вигадує? – припустила бабуся.

Оглянули ніс ще раз – нічого не побачили. Прислухалися – дихання вільне. Вирішили поспостерігати. Всю ніч мама  тривожно вставала і підходила до ліжечка дочки, але ніяких підозрілих симптомів не було. Заспокоювало те, що вдома гороху не було, оскільки не готували вони з нього.

Минуло півтора тижня і про нещасну ​​«горошину» всі забули. Суботнього ранку жінки метушилися на кухні. Мама пекла на сніданок сирники, а бабуся задумала накрутити голубців. В кухню влетіла Марина.

– Я вже тут! А ви що робите? – пролунав її веселий голосок.

Мама обернулася до дочки й тарілка з сирниками випала у неї з рук. З дитячої ніздрі стирчав маленький зелений паросток. Ще до кінця, не усвідомлюючи, що робить, жінка обережно потягнула його і витягла пророслу горошину. Перелякана жінка розштовхала чоловіка і вони поїхали прямо в лікарню. Найбільше боялися, що горошина могла бути не одна.

Черговий ЛОР вивчив принесену «рослину», вислухав розповідь, після чого уважно оглянув ніс дівчинки та зробив рентген. Ніяких сторонніх предметів він на щастя не виявив. На подив батьків, на питання про те, як таке могло статися, лікар відповів, що людський організм дуже сприятливе середовище для проростання рослин і таке іноді трапляється.

– Добре, що у вас через ніздрю вийшла. Найстрашніше, коли всередину проростає, – додав він наостанок. – Якщо дитина каже, що щось кудись засунула – треба перевіряти.

На щастя все закінчилося добре та без наслідків. В цій історії залишилася тільки одна загадка: де Марина знайшла ту горошину.