Любовні пригоди мого свекра

З чоловіком ми одружені  десять років. На вихідних ми їхали на весілля до друзів. База відпочинку була за 50 кілометрів від міста, неймовірно красива природа, от тільки зв’язок не ловить зовсім. Відпочили від душі й позаздрили молодим.

Своє весілля згадали, для нас воно було наче страшний сон, адже влаштовували ми його на догоду рідні. Щоб і викуп, і столи ломилися, а головне – дорого – багато, з лімузинами й голубами. Ми з чоловіком тоді тільки собі на одяг витратилися. Родичам сказали: хочете весілля – оплачуйте самі, нам не треба. Скинулися, оплатили, досі іноді дорікають, а ми тільки руками розводимо – це ж ви весілля хотіли.

Від друзів ми з таким настроєм приїхали хорошим.  Ніяких застіль, тамади й бійок. Молодь, шашлики, річка. Весілля моєї мрії.

Приїхали ми додому. Чоловік двері почав відкривати. Сусідка по майданчику вийшла і давай на нас лаятися. Вона прийшла напередодні додому з роботи, а у нас під дверима чоловік сидить і дрімає. Вона його розбудила й вигнати хотіла, він їй нашим родичем представився. Сусідка його до себе забрала, переночувати. З-за спини 40-річної сусідки виглянув свекор.

З дружиною посварився, вона його виставила. До нас не додзвонився, приїхав навмання, а нас немає вдома. Ми сусідці подякували, тата чоловіка забрали до себе. Але ненадовго, всього на пару днів. Вже не знаю, що це було: сивина в бороду, нічого робити або любов, але свекор до нашої сусідки переїхав.

Після розлучення вони одружилися і батько чоловіка з новою дружиною, нашою старою сусідкою, стали жити поруч з нами. Раніше відносини з Софією, що тепер стала Андріївною після зміни її статусу, у нас були цілком приятельські. Ми могли мило поговорити, випадково зустрівшись біля під’їзду. Або навіть зайти один до одного в гості. Більше – у справі. Вона одна жила, чоловіка в домі не було. Мій чоловік їй допомагав, лампочку поміняти або меблі переставити. Я, якщо була вдома, зустрічала майстрів або доставку в її квартиру.

Квартиру ми купили 9 років тому за допомогою моїх батьків, взявши відсутню суму в іпотеку. Але  вже через рік все виплатили. Варто було сусідці стати мачухою моєму чоловікові, як її понесло. Причому, понесло конкретно. Після розлучення свекор написав дарчу на свою половину квартири на мого чоловіка, друга половина залишилася за свекрухою. А у Софії Андріївни, як виявилося, були свої плани на гроші від продажу цієї половини.

І раз грошей немає, то ми з чоловіком повинні їх відпрацювати.

1) Зробити їй ремонт. Свекор рукатий, сам би все зробив. Але потрібні гроші на хороші шпалери та плитку в ванну. А раз свекор прийшов в її квартиру без приданого у вигляді половини квартири, то і робити все нам.

2) Купити їй машину. Той же аргумент, що і з ремонтом. Якби не ми з чоловіком, то свекор всі гроші з продажу витратив би на нову дружину. І обов’язково купив би їй машину.

3) Я або чоловік – без різниці, повинні були стати особистим водієм. Оскільки машини у неї немає, див пункт 2, то відвезти й привезти Софію Андріївну ми зобов’язані по першому ж проханні. І неважливо, що їй треба в сусідній будинок.

Сказала вона це все нам з чоловіком у відсутності нареченого передпенсійного віку. Цитую: «А то ще подумає, що я меркантильна!» Через пів року після весілля, голову «мачухи» чоловіка відвідала геніальна ідея. Нам і їм треба поміняться квартирами, у нас квадратів більше, дітей немає, а вона ще молода – народить. Але, оскільки квартира сусідки – її одноосібна власність, то і наша трійка повинна бути оформлена тільки на неї.

На ці заявки чоловік мовчати не став. Він поговорив з батьком, той – з дружиною. Скандал був такий, що у всього будинку вікна тряслися. У нас з Софією Андріївною спільна стіна і посуд жбурляла вона саме в неї. Ще й кричала так, що сусіди поліцію викликали. У той же вечір свекор знову перекочував до нас. Так закінчився його другий шлюб.

–  Не хочу один жити, як бурлака. – поскаржився він моєму чоловікові, коли я відмовилася його обпирати й зажадала участі в підтримці порядку у квартирі.

Став свекор вечорами затримуватися після роботи. Зате у свекрухи по телефону голос з кожним днем ​​все щасливіший і щасливіший ставав. Закрутилося у них все по новій. І, не дочекавшись розлучення з новою дружиною, свекор переїхав до старої. Але у свекрухи умова була, щоб остаточно пробачити віроломному чоловікові. Так-так, та сама половина квартири в її власність. Свекор до чоловіка, чоловік пішов писати дарчу на матір. У свекрів знову романтичний період почався.

Тривала ідилія рівно до того моменту поки свекруха не стала єдиною власницею квартири. В той же день вона поміняла замки й виставила все речі колишнього чоловіка в під’їзд. Куди йти чоловікові, у якого немає нерухомості і якому пару років до пенсії? До дорослого сина. Знову.

Сусідка з нами не вітається. А в день, коли вона стала розлученою жінкою, Софія Андріївна розбила нам об двері куряче яйце. Свекруха здала тепер уже свою троячку і зняла крихітну студію, живе розкішно, згадуючи про колишнього чоловіка з посмішкою.

А у мене вдома тепер живуть двоє чоловіків. Один готує і в магазин ходить, другий пере і прибирає. Навчився свекор, нікуди діватися йому було. А  я, зваливши всі домашні справи на чоловіка і його тата чекаю першу дитину у свої 35, чоловік молодший на 3 роки, але не біда, не в віці щастя. І я вже навіть знаю куди поставлю дитяче ліжечко. Біля спільної стіни з сусідкою. Нехай вона теж за нас потім ночами радіє.