Коти всіма силами показували, що в домі щось трапилося…

По дорозі до нашого дому є один дивний будинок – він стоїть на самій розвилці, де одна вулиця ділиться на дві. Старий такий, дуже красивий, не запущений, оточений старим садом. Але видно, що живуть там люди похилого віку і підтримують порядок як можуть.

В той день я  зранку йшла на роботу в школу. Чую,  у дворі сильно мяукають коти. Обидва сиділи на балконі, куди залізли, мабуть, по старому дереву. Вони пробували відкрити двері, дряпалися їх, стукали в вікна. У кімнаті горіло світло, але ніхто не відкривав. Мало що, я подумала. Може господар у ванній, або просто не хоче їх запускати.

Після уроків я поверталася тією ж дорогою назад. І знову почула відчайдушні крики вже захриплих котів. Вони знесилені нявчали через раз. Я зрозуміла – щось сталося. У кімнаті так само горіло світло, а двері були зачинені, хоча було тепло. Вирішила зайти, дізнатися. Хвіртка була не замкнена. Я зайшла і постукала. Ніхто не відповів, а двері закриті на ключ. Коти зістрибнули вниз і нявкаючи, плуталися у мене під ногами.

Я вже зібралася йти – до сусідів зайти, поговорити. Але тут мені здалося, що чую стогін з дому. Тоді я відразу викликала поліцію, а вони потім – швидку. Поліцейська машина приїхала через 4 хвилини. Хлопці відразу розбили двері і знайшли господаря дому.

Він лежав на підлозі. У нього стався інсульт, він впав і напівпаралізований так лежав уже з раннього ранку. Дружина його вже кілька днів теж лежала в лікарні, зламала стегно і викликати медиків було нікому!

Тільки коти своєю поведінкою привертали увагу перехожих, чим врятували життя своєму господареві – він через півтора місяця трохи оговтався і повернувся додому, вже разом з дружиною. Весь цей час я приносила котам їжу і доглядала за їх невеликим городом.

Дивно, але ніхто з сусідів не зреагував на заклик тварин про допомогу. Єдиний син цих людей живе в США, але він не вважав за потрібне прилетіти до хворих батьків. Тільки надіслав 700 доларів на лікування.