Кому я потрібна в свої 37, ще й з дітьми

У наш час молодість цінується, як ніколи раніше. Хоча часові рамки відсуваються, все ж, чим молодша ти виглядаєш, тим краще. Сьогодні народжують навіть після 40. І нічого, пишаються, що стали мамами усвідомлено. І життя друге можна почати після 40, і кар’єру можна нову будувати. Зморшки прибираються у косметолога, кілограми скидаються на бігових доріжках.

Жінки, які вміло приховують вік, заслуговують безліч похвал. Офіційно вони досягли успіху. Хоча від народного обурення їм теж не сховатися. Далеко не всім під силу весь час витрачати на вічну молодість. Як не як діти додають клопоту і зморшок. Ось і розриваються жінки між бажанням бути “молодою і красивою” і розумінням, що роки проходять безповоротно. Як би не упустити момент і правильно їх витратити.

Журналіст, фотограф і мама чотирьох дітей Ніна Архипова розмірковує про вік, молодості і жінок, яким під 40.

Кому я потрібна в свої 37 і з дітьми

Коли я була юною панянкою, жінки в 40 років здавалися мені смутними і нудними бабами. Вони і собі такими здавалися: молодість пішла, старість не наступила, тривожне лихоліття розквітає гучними розлученнями – черговий невірний чоловік втык до молодиці. Молодиці носили короткі спідниці і яскраву помаду, заливисто сміялися і не вміли готувати. Готували колишні чоловіки – невміло і погано. Колишні дружини піджимали губи і скорботно ділилися сумним «Кому я потрібна, в свої 37, ще й з дітьми».

Культ молодості, якій все дозволено, процвітає і зараз. Просто молодість нині поняття не календарне, а суто візуальне. Виглядаєш в 40 на 30? Ай молодець! І на роботу візьмуть, і з особистим життям влаштується, і дружать з такими людьми охочіше і активніше (особливо в соцмережах, де дружба виражається в скупому лайку, а бути красивим набагато простіше, ніж в реальності), і ненавидять яскравіше, і в дзеркало дивитися приємніше. Бути молодим і красивим сьогодні – це як зуби чистити. Питання соціальної гігієни.

Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму, говорить народна мудрість. Мій досвід говорить, що проводжають теж по одягу, нікому розум не здався. Так само як і широка душа, і тонка душевна організація, і глибокий внутрішній світ (спробуйте в тривимірному просторі уявити такого собі кадавра). Звичайно, читач, це не про тебе. Ти щось не дивишся на зовнішнє, а пробив його внутрішню суть. Мудрість говорить в тобі! І трошки самообман.

Тому що з веселою, життєрадісною і симпатичною людиною спілкуються набагато охочіше, ніж з дуже розумною, але нудною, занудною і страшненькою. Це я, як страшненька і нудна зануда, знаю з дитинства. Навіть опція «дам списати» не гарантує народної любові. Особливо після закінчення навчання. Розгляд-трієчники, балагури і бонвіван раптово роблять стрімкі кар’єри, обганяючи зарозумілих відмінників. Трієчники вміють справляти враження і це враження робить за них половину роботи в справі самопросування. Відмінники ж ходять на тренінги «Як досягти успіху». Їх (нас) там вчать навичкам вчасно промовчати, коли в черговий раз хочеться загнути про Плутарха.

Послуги стилістів не менш затребувані, ніж послуги лайф-коучів.

Часом цей попит переходить всі межі і перетворюється в фашизм. Жінки катують себе дієтами, тому що після 50-го розміру життя немає. Як немає і одягу в магазинах. Знайти взуття на повну ногу неможливо. Стрункі жінки звинувачують повних в ліні і безвольності. Молоді топчуться по его пристарілих, спортивні гидливо оглядають пухких, жінки в леопардових лосінах в принципі зневажають всіх.

«Уколи краси», як часто називають каральну косметологію, здатні продовжити молодість на довгий час. У соціумі зізнаватися в косметологічних процедурах не прийнято. Уколи краси – особливий вид шахрайства: пора б, жінка, про онуків думати, а ви все ще рветься в закритий клуб заливисто сміющихся. Пожили і вистачить, пора б і місцем поступитися племені молодому, незнайомому. Ровесниці теж зневажають. Неси свої роки з гідністю! Для них добре виглядаюча баба-ягідка гірше будь-якої молодиці. На контрасті працює, на чужому горбу в рай в’їжджає. І взагалі, цар – несправжній!

Чужа зовнішність турбує як молодих, струнких і красивих, так і представників іншого табору. Байдужих немає. Всі звинувачують всіх, сповнені почуття праведного обурення. Праведне обурення взагалі дуже славне відчуття: і висловити лють можна, і ніби як не плітки чи там осуд, а боротьба за праве діло. З однодумцями згуртуватися привід є, за руки потриматися, гімни поспівати, гасла покричати. Спалити чергову відьму на багатті кібертравлі (а іноді і не кібер).

У свої 16, слухаючи розмови досвідчених жінок, які в 37 з дітьми нікому не потрібні, я хотіла запитати: а собі, собі то ви потрібні? Але в ті роки задавати дорослим питання було не прийнято. Тепер мені самій 37, я сама доросла матрона з дітьми. І у мене питання. Все те ж.

Чи потрібні ми собі? Чи вартість наша так і вимірюється оцінювачами з гендерного аукціону? Скільки сторонній дядечко (або тіточка) скаже, стільки і напишуть? Ходи потім, гадай, потрібен такий лот, не потрібен, а якщо потрібен, то кому. Коли прийде цей хтось і візьме вже відповідальність, тому що ну скільки можна терпіти, справді. Чи не час почати худнути? Або мазати обличчя хайлайтером? Витрачати свою прекрасну мить, а потім ще одну і ще, поки миттєвостей не стане занадто багато, – на що?

Відповісти нікому, всі при справі. Хто мотузки в’яже, хто дрова пиляє, хто багаття розводить. Деякі йдуть за хмизом в лісок. А там за кущик, під місток і на свободу з чистою совістю. Дихати на повні груди, бути молодими, старими, гарними, розумними, стрункими, веселими, повними, глузливими, палкими, слізливими, метушливими, господарськими, статечними, відчайдушними.

І хайлайтер! Хайлайтер не забуваємо, дівчатка!