Колишній чоловік несподівано захотів забрати в мене дочку

Колишній чоловік  пішов від мене після трьох років шлюбу.  Олі тоді було всього 4 місяці. Мені було страшно, я не знала, як виживу з дитиною на руках. Я  наважилась спитати в нього:

– А як же наша дитина? Як мені одній з нею тепер?

– А я тут причому? Це не моя дочка, ти її нагуляла. Ось і виховуй її як хочеш або коханцеві подзвони, раптом допоможе.

З того часу пройшло 11 років. Моя Оля підросла. Залишилися позаду і безсонні ночі та сльози в подушку від безгрошів’я. Я встала на ноги і знайшла пристойну роботу. Навіть знайшла собі чоловіка і хорошого батька для дочки. У мій дім прийшов достаток і щастя.

Але життя без проблем не буває. Несподівано на горизонті з’явився мій колишній. Він просто подзвонив і сказав: “Хочу бачити свою дочку і крапка”. Ми з чоловіком порадилися і вирішили, що він має на це право. Сказано зроблено. Перші зустрічі проходили під моїм наглядом. І ось що означає поклик крові, вона відразу до нього потягнулася. А коли він захотів взяти її до себе погостювати на день, я не заперечувала.

Коли Оля повернулася додому, я її не впізнала. Вихована, добра дівчинка стала мені грубити. Раніше з чоловіком вони були друзями, а тепер вона на кожну його репліку вставляла”Ти мені не батько”. Відчуття від такої поведінки прямо сказати, були жахливими.

Через пару днів, коли Оля трохи заспокоїлася, я змогла у неї дізнатися, що ж там сталося. Дочка сама  мені розповіла, що там було. Від почутого я ще довго була в шоці.  Виявилося, що у колишнього і його нинішньої дітей не було. І вони навіть не сумніваючись оголосили Олі, що забирають її до себе. Вони говорили їй про мене гидот, а про чоловіка взагалі сказали, що коли я народжу нову дитину, вітчим її в дитячий будинок здасть.

Я просто у нестямі від злості відразу зателефонувала колишньому і прямим текстом йому заявила, що дочку йому більше не бачити. Не було його в нашому житті багато років і зараз не треба. Травмувати психіку дитини, я йому не дам. І якщо йому і його дружині потрібна дочка, нехай йдуть в дитячий будинок, для усиновлення. Я не стала слухати його полум’яних промов, а відразу повісила трубку.

Зараз у нас в родині повний спокій. Я вирішила поки Оля не виросте, ніякого спілкування з батьком. Ось стане дорослою і тоді сама нехай вирішує, спілкуватися з ним чи ні.