Колишній чоловік чомусь переконаний, що я налаштовую сина проти нього

Ми розлучились два роки тому. Моментами я ще сумую за нашим відносинам. Я шлюбі я була щаслива, дуже любила свого чоловіка і вірила, що так буде завжди. Однак цього не сталося.  Ми розлучилися, коли я була вагітна. Він вимагав розлучення, а я не стала заперечувати. Роз’їхалися ми остаточно, коли молодшому синові було два місяці.

Колишній чоловік не допоміг навіть речі перевести на орендовану квартиру. Ніколи не забуду цей жах: взимку, з двома дітьми з передмістя в обласний центр на автобусі їхала, вся обвішана сумками з найнеобхіднішим. Три сумки + двомісячний малюк в конверті були на мені, ще дві легкі сумки я повішала на шестирічного сина.

Це було трохи більше двох років тому – останній раз, коли я була «дому».  Молодший син бачив тата всього кілька разів: до 2 місяців, потім в 6 місяців і в 10 місяців. Хоча старшого він зрідка брав в кіно. Не дзвонив, не цікавився навіть як росте молодший. Та й елементарно,  за які гроші він живе – його теж не хвилювало. Аліменти не платив і ніяк не допомагав.

Ми це пережили, я працювала і жила з дітьми хоч і скромно, але спокійно. Несподівано на днях дзвонить він і каже, що приїде та аліменти привезе. Влаштувався, нарешті, на офіційну роботу і мені належить певна сума від його офіційної з / п. Не мені, дітям, звичайно :-))

Син при зустрічі не звернув на нього жодної уваги. Ну підійшов якийсь дядько на вулиці до мами, ну розписалася вона в якомусь папірці. Як? Звідки син міг взагалі подумати, що це його тато?? А той чомусь розсердився на мене. При цьому як завжди: в очі нічого не сказав, а потім давай повідомлення строчити, що я налаштовую сина проти нього.

Слів немає! У такі моменти взагалі не можу уявити, що я могла любити такого чоловіка!