Коли все було чудово, він пішов до коханки, а тепер вимагає в дружини квартиру

Ще за часів союзу, жили собі чоловік і дружина. Працювали,  жили в гуртожитку. Народились  у них двоє дівчат, а через кілька років вони отримали квартиру двокімнатну. Чоловік працював, вона дітей ростила, все  було тихо і спокійно.

На початку 90-х  чоловік відкрив свій бізнес. Все склалося дуже вдало, грошей в сім’ї відразу стало дуже багато. Побудували вони велику дачу  в передмісті, повністю облаштували ділянку, купили дорогу іномарку. На цьому сімейне щастя закінчилося.

Знайшлася молода красуня, яка спокусила чоловіка. Залишилася жінка з двома маленькими дівчатками, підняла їх, крутилася, як могла, добре хоч у квартирі прописані були й вони в ній жити залишилися.

Тим часом у чоловіка від успіхів голова зовсім закрутилася і почав він до пляшки прикладатися, та бізнес свій і втратив. А як грошей не стало, так і вигнала його коханка на всі чотири сторони. Куди йти, якщо жити ніде? Звісно за місцем прописки до дружини.

Ось він і повернувся, живе в окремій кімнаті, не виженеш. Дівчата тим часом заміж вийшли, поїхали від мами й внучок їй народили. Квартирки у всіх маленькі, тільки на дачі й розгуляєшся, приїжджають туди на все літо з діточками, бабуся з ними допомагає, а то в місті вони далеко один від одного живуть, не наїздишся. Єдине щастя для жінки – дача, де немає цього колишнього чоловіка і ніхто нерви не псує, в місті то хоч додому з роботи не приходь з таким сусідом.

І ось на старості років надумав чоловік з нею за дачу судитися і з квартири її та дітей виписувати, мотивуючи це тим, що він і квартиру отримував на підприємстві, і дачу на його гроші будували, у неї то зарплата мінімальна – нянькою в дитячому садку працює.

Ось як виходить, що гроші то здебільшого коханці дісталися, але там все добровільно і без розписки, назад не забереш. А як притиснуло, так останнє у дочок відняти готовий, тому що «згідно із законом». З квартирою начебто не вдався маневр, а дачу через суд навпіл поділили.