Коли терпець увірвався…

Познайомившись з Віктором на роботі, Леся закохалася з першого погляду. Вони зустрічались пів року, а потім Віктор зробив їй пропозицію. Безмежно щаслива Леся готувалась до скромного весілля.

Леся з самого початку чула про нестерпний характер майбутньої свекрухи. Виходячи заміж вона так хотіла знайти щастя, що готова була закрити очі на все. Свекрусі майбутня невістка не сподобалась  відразу. Не помітити цю неприязнь було дуже складно.

Після весілля молодята вирішили не знімати житло, а накопичити на перший внесок по іпотеці. У зв’язку з цим довелося тимчасово розміститься у Марії Андріївни. Кімнатка їм дісталася простора і світла. Леся не довго думаючи вирішила навести в ній свої порядки: поклеїти нові шпалери, повісити інші штори. Дізнавшись про плани невістки, свекруха злобно процідила, що квартира не її, а тому господарювати нічого. Ось своє придбаєте, там вже господарюйте …

Лесі довелося змиритися, принаймні Віктор про це попросив. Десь в глибині душі молодої жінки жевріла надія, що вони помиряться. Але реальність поки не радувала. Люблячи одного чоловіка жінки стояли по різні боки барикад.

Свекруха з самого раннього ранку стежила за невісткою, чіплялася до всього: не так погладила речі сина, пересолила борщ, затрималась на роботі, погано витерла пил і так до нескінченності. Їй чогось потрібно було знати абсолютно все про її плани на день. Вечорами дівчина тихенько плакала в подушку, руки вже опускалися від безсилля, навіть розмова не клеїлася, що вже там було думати про те, як налагодити стосунки.

Через півтора року їм вдалося купити квартиру. Леся стала збирати речі, не чекаючи закінчення ремонту. Хотілося видихнути та почати спокійне життя без неї. Але жінка рано раділа … Практично на наступний день після переїзду стала Марія Андріївна, відкрила двері своїм ключем (звідки у неї з’явився комплект залишилося загадкою) і все почалося заново. Вона тепер могла собі дозволити прийти коли їй заманеться, поводитися як господиня. Могла лазити по шафах, перевіряти речі сина на чистоту, підійти та заправити ліжко, або підправити плед на ньому.

Один раз Леся спробувала протестувати, але почула на свою адресу багато «хороших» слів. Було таке відчуття, що заміж вона вийшла нема за Віктора, а за його матір.

– Так, люба, вона буває нав’язлива, але це ж моя мама, що я зроблю? – дивувався чоловік.

– Попроси хоча б попереджати про свої візити.

– А якщо мама образитися?

– А про мене ти зовсім не думаєш? Якщо ображуся я?

Коли терпець увірвався остаточно, Леся вирішила піти на наступну хитрість: викинула свої ключі, купила новий замок, залишивши тільки два комплекти. Свекруха природно залишилася без них.

Звісно ж, чоловік все зрозумів, але виду не подав. Цілий місяць Леся відпочивала після роботи і раділа життю без Марії Андріївни. Ох і образилася тоді свекруха, але йти просити вибачення Леся поки не збиралася. Віктор же переживав за маму, але правильно вирішив, що цей період піде всім на користь.

І ось рівно через місяць Леся їй зателефонувала, запросила на чай з пирогом. Того вечора вони вперше душевно поговорили, але треба сказати свекруха продовжувала триматися трохи відсторонено.

А коли через пару місяців молода жінка завагітніла і повідомила радісну новину, Марія Андріївна обняла її та навіть розплакалася. Народження дочки й зовсім змінило все. Тепер сім’я живе дружно, свекруха і невістка називають одна одну мамою та донькою.

Іноді дивлячись на свою дитину Леся думає, а яка їй попадеться свекруха?