Коли не залишається сил продовжувати терпіти, обов’язково знайдуться сили, щоб почати все спочатку

«Ніколи не пізно почати все спочатку!»  – цю фразу часто говорять психологи своїм клієнтам. Її говорять собі люди, які вирішили кардинально змінити своє життя. Її завжди говорять батьки своїм дітям.

Так говорила одна жінка, коли йшла від свого чоловіка. Збирала речі, заспокоювала заплаканого сина і постійно примовляла про себе: «Ніколи, ніколи не пізно почати все спочатку».

Вона ще не вирішила куди йти, але вже точно знала, що сил терпіти це «чудовисько», в яке перетворився колись ввічливий та надійний хлопець, більше немає. Вона залишала його наодинці зі своїми пиятиками та гулянками. З постійними зрадами, сварками та скандалами. З регулярними образами, приниженнями та рукоприкладством.

«Котись під три чорти». Так вона сказала йому, коли стояла розпатлана в коридорі з сумкою в одній руці і заплаканою дитиною в інший. Спокійно так сказала, без сліз і жалю.

А він сміявся їй в обличчя і примовляв: «Та кому ти потрібна, курка? Подивися на себе, на що ти схожа. Я тебе з цієї «дірки» витягнув, ти мені  все життя зобов’язана. Здохнеш без мене! Приповзеш ще на колінах, і вибачення просити будеш!».

Вона повернулася назад у свій маленьке глухе містечко до мами. Та й нікуди було більше їхати. Тато помер, коли вона була ще дитиною, а інших родичів у них не було.

Перший час доводилося дуже важко. Роботи не було, жили на мамину пенсію і тулилися в її крихітній квартирці. Освіту отримати вона не встигла, рано вийшла заміж і все для чоловіка свого коханого старалася. Прання, прибирання, готування. Думала, оцінить, схаменеться.

А потім однокласниця допомогла кухарем в кафе влаштуватися. Роботи багато, зарплата мізерна, але вона старалася. Навіть ці гроші були дуже потрібні їй зараз.

І одного разу чоловік один хороший підійшов подякувати. Він часто в це кафе заходив пообідати. Подобалося йому, як нова жінка-кухар готує. Адже сам він уже давно один живе. Дружина померла, а дітей у них не було. Поступово чоловік почав ніяково залицятись, як умів. То подаруночок невеликий зробить, то з роботи ввечері проведе, то по дому зі справами допоможе.

Так згодом стали вони жити разом. Та й синочок йому сподобався, дуже вже він на нього характером був схожий. І так чоловікові подобалося, як жінка його готує, що в минулому році він допоміг їй вже своє власне кафе відкрити. Біля дороги, для проїжджаючих водіїв. Невеликі заощадження у нього були, кредит взяли.

Боргів ще трохи є, але в наступному році вже сподіваються повністю  розрахуватися, а там, дивись, і готель придорожній відкриють.

А як же колишній чоловік? Він приїжджав. З квітами. Умовляв її повернутися, пропонував почати все спочатку. На колінах, звичайно, не плазував, але вибачення просив старанно. Наче й не було всіх цих 5 болісних років. Але вона відмовилася.

І точно так само, як і в останню їхню зустріч, вона повторила йому в очі: «Котись під три чорти». Тільки тепер з посмішкою і з повною впевненістю, що у неї вже точно все буде добре.

Тому що, коли не залишається сил продовжувати терпіти, обов’язково знайдуться сили, щоб почати все спочатку.