Коли начальник поводиться не адекватно…
Нарада тривала вже чотири години. Вже майже дві годину, як був закінчений робочий день, але виконавчий директор не збирався завершувати. Хтось під столом писав повідомлення родичам з проханням забрати дітей з садка, хтось міняв плани на вечір.
Минулого тижня до нас призначили нового виконавчого директора, вже третього на нашій пам’яті. Нарешті, у нього дійшли руки до нашого відділу і він почав лаяти нас як попало. Співробітник, якого зараз вичитують, дістався нам дуже важко. Місто у нас не велике і за його кандидатуру нам довелося воювати з нашими конкурентами.
Молодий хлопчина, з хорошим досвідом, новими та свіжими ідеями й величезним бажанням працювати. До того моменту, коли у нас не було введено цієї вакансії, послуги, які доводилося замовляти на стороні, нам обходилися у два з половиною рази дорожче. З появою його, ми майже у два рази скоротили витрати та придбали багато плюсів.
Він був наймолодший в колективі. Був дуже товариський і легкий на підйом, інформацію схоплював на льоту, чим швидко завоював наші серця. Тепер ми були завжди в курсі появи нових цікавих книг, фільмів. Поруч з ним вирувало життя і ми пожвавилися. Робота закипіла і заграла новими фарбами, завдяки його нововведенням.
– При скороченні часу на виконання, постраждає якість, що надалі негативно позначиться на репутації компанії, нехай не відразу, але поступово буде все більше і більше з’являтися незадоволених клієнтів. – спробував відстояти свої права наш товариш по службі.
– Я не буду обговорювати терміни, я начебто ясно висловився. Я знаю, скільки ця робота займає часу.
Нас попередили, що сперечатися марно, він спирався на досвід в попередній компанії. До того ж був жорсткою і безкомпромісною людиною.
Через місяць наш всіма улюблений співробітник покинув компанію, після нього з інших відділів поступово стали йти люди, а на місце їх приходили нові співробітники. У нового директора віталося підлабузництво і доноси. Ми перестали збиратися з колективом на посиденьки, працівників зі стажем залишалося все менше, а з новими спілкуватися не хотілося. Витрати в нашому відділі знову збільшилися і в підсумку штат скоротився до однієї людини.
Цей директор компанію покинув через рік, вірніше втрутилися власники. Витрати були оптимізовані, але й приросту нових клієнтів не спостерігалося, по місту ходили чутки про погане обслуговування. Я, пропрацювавши ще рік, теж покинула цю компанію.
З тим співробітником, ми дотепер дуже дружимо, тепер він сам керівник і в його підпорядкуванні близько двадцяти підлеглих. Його організація єдина в місті, хто якісно і вчасно надає послуги. Він завжди з вдячністю згадує того виконавчого директора, каже, що він точно знає тепер, як не можна будувати відносини з підлеглими.
Ну і звісно, за класикою жанру, та компанія й досі по крупинці відновлює свій імідж. Жорсткі заходи та оптимізація ні до чого доброго не привели. Хоча я зустрічала і протилежний ефект в інших компаніях.
Грамотний, компетентний, вихований, людяний керівник – це на вагу золота і велика рідкість.