Коли колега збирається заміж за негідника: чергова життєва дилема…

В нас на роботі трапився службовий роман. Він – начальник, ну не головний начальник, а так, середньої руки, але з перспективами кар’єрного росту. Вона – молодий фахівець, всього пів року в нас працює.

Пів року – термін смішний для стажу, але тривалий для двох люблячих сердець, які вирішили, що за стільки днів все вже зрозуміли та усвідомили. Вони готуються до весілля. Але всім нам на фірмі не до веселощів. Всі, хто працює хоч декілька років, чудово знають, що за людина їх начальник. Стукач, брехун, підлабузник, готовий на все заради просування по кар’єрних сходах.

Працівники вважають, що юна дівчина за пів року не змогла повністю зрозуміти, що за людина її коханий. І тепер всі обговорюють, чи треба розкрити очі нещасній дівчині на те, з ким вона вирішила створити сім’ю.

Мені ж здається, що ситуація досить складна.

У разі якщо дівчина не прислухається до порад колег, цим радникам після їх розповідей на престижній роботі довго не засидітися: не пробачать молодята, позбудуться правдошукачів, адже важелі у начальника є.

Варіант другий, мало очікуваний: наречена повірила і втекла з-під вінця. Зруйновано відносини. А хто знає, можливо, цей бридкий начальник був би зразковим і люблячим чоловіком ?!

Варіант третій. Логічний. Всі сидять мовчки, посміхаються і чекають. А раптом … Раптом молода дружина, через якийсь час прийде до них і скаже: “Любі мої, ви ж його давно знали, чому не пошкодували життя мого молодого, чому не попередили?!”

Ось так, як не крути – все складно! А ви говорите: жити скучно. Тут такі шекспірівські пристрасті киплять!