Коханий скасував свою пропозицію вийти за нього заміж і дуже здивувався моїй спокійній реакції
Мені вже трохи за сорок. У розлученні є дитина. Він уже окремо живе, навчається та підробляє. Відрізаний шмат. А в мене раптом влаштувалося особисте життя.
Два роки тому познайомилася з самотнім розлученим чоловіком трохи молодшим за мене. Стали жити разом. Я, чесно кажучи, на ці відносини спочатку ставку не робила. Ми обидвоє дорослі, вже важко притиратися один до одного, щоб створити сім’ю.
Але так вийшло, що з Іваном ми дуже легко зійшлися. Я навіть не думала вже, що так швидко зможу організувати нормальний побут із чоловіком.
Зовсім недавно Ваня зробив мені пропозицію вийти за нього заміж. Я сказала, що подумаю. Чесно кажучи, мені не дуже й потрібен цей розпис. Я й так його люблю. Заради його спокою вже думала погодитись.
Якби не одне “але”. Іван має досить вікову маму. Живе він давно від неї окремо, але постійно перебуває на зв’язку. Часто телефонує відео, навіть якщо я поруч. Ми з нею познайомилися так, по відео. Він просто відповів на відеодзвінок, і вона побачила мене.
Запитала:
– А що в тебе там за така жінка ходить?
Ваня розсміявся, сказав, що я його кохана. Мені нічого не залишалося робити, як підійти, привітатись і представитися. Мати Івана без усмішки мене оглянула і, коли я відійшла, сказала йому:
– Вона ж стара! І руда. Ти таких не любиш.
Іван зніяковів, пішов з телефоном до іншої кімнати. Мені, звісно, стало дуже неприємно. Я вирішила нічого з коханим не обговорювати, але вже зрозуміла, що з майбутньою свекрухою у мене не складуться стосунки.
Після телефонної розмови Іван підійшов до мене, попросив не ображатись. Нагадав, що його мама старенька, вже не завжди розуміє, що говорить.
Але за кілька днів ситуація повторилася. Знову його мати зателефонувала по відео. Ми обидвоє були на кухні. Іван відповів на дзвінок. І ця жінка відразу відразу почала говорити гидоти:
– Ванюшка, ти це в неї на кухні сидиш? Що хоч у неї там за фіранки. Господи, вона що нормальні фіранки купити не може?
Іван, щось бурмочучи, знову вилетів із кухні. Під час наступних дзвінків або я сама одразу намагалася піти, або він тікав до іншої кімнати.
Неприємно, так. Але я для себе вирішила, що Ваню я люблю, а з матір’ю його просто не спілкуватимуся, і все. Благо, житлоплоща у мене окрема. Та й дорослі ми вже. Що там у сім’ю грати з незнайомою жінкою? Це років за двадцять ще можна під свекрухи закидони підлаштовуватися.
А Ваня, навпаки, зробивши пропозицію, раптом вирішив, що нам з його матір’ю обов’язково треба потоваришувати.
– Ходімо до мами в гості, – почав кликати він мене. – Вона різка на слова, але хороша людина. Потрібно ж вам якось вибудувати стосунки!
А я ось не вважаю, що нам треба вибудовувати стосунки. Їздить Ваня її відвідувати – і нехай далі їздить. Якщо допомога якась знадобиться – тут, звичайно, не відмовлю. Але це світське спілкування заради галочки взагалі не хочу підтримувати. Я їй неприємна, мені вона теж. Ну, і нема чого один одного мучити.
Але мій коханий прямо впевнений, що нам усім треба стати однією сім’єю. Хоча я ось його не змушую якось із моїм сином спілкуватися та підтримувати стосунки. Розумію, що вони один одному сторонні…
Загалом, оскільки я до майбутньої свекрухи нізащо їхати не захотіла, Іван повідомив, що знайомство з нею у мене відбудеться на нашому весіллі.
– Ти ж не думаєш, що я рідну матір на своє одруження не покличу? – з жартівливим викликом сказав він мені.
А я, зізнатися, саме на це розраховувала! Навіщо йти на наше весілля, якщо я як наречена свідомо неприємна?
Повідомила Іванові свої думки щодо цього. Він образився страшно.
– Тоді і весілля я ніякого не хочу, – заявив він мені.
І тут я з ним також погодилася. Я загалом і так з ним добре живу. Все у нас, за винятком поведінки його матері, спокійно та гладко. Я не маю комплексу, що я живу з чоловіком без розпису в РАЦСі. Весілля спочатку було лише його ідеєю, не моїми хотілками.
Але Іван, незважаючи на те, що я погодилася скасувати весілля, засмутився і розлютився. Каже, що я через свою гордість та впертість готова зруйнувати наші стосунки. Він хотів, щоб все було правильно, за законом.
А я ось думаю, що краще я з ним просто житиму, але при цьому його мати буде від мене подалі. У мене не той вік, щоб я вислуховувала образи від літньої родички коханої людини. Хочеться вже пожити на своє задоволення.