Кінець дружби, або обід за чужий рахунок
Моя невістка, завжди дуже весела і доброзичлива дівчина, у нас з нею дуже хороші відносини. Але сьогодні, коли я зайшла до неї в гості на обід, вона зустріла мене з сумною посмішкою. На моє запитання, чи не захворіла вона, заперечливо похитала головою. Я вирішила, що Іванка сама все розкаже, якщо захоче.
Дістала принесені булочки з маком, які вона любить, поставила на стіл фрукти і печиво та поставила чайник. Як я і розрахувала, за чаєм вона поділилася зі мною причиною свого поганого настрою.
Вчора поїхала вона в торговий центр, купити синові іграшку, яку давно обіцяла. Грошей багато не було. Зарплата у чоловіка тільки через три дні. А сама вона намагається підробляти в інтернеті, але платять там не надто багато.
Походила вона по центру, прицінилася до машинок. Одну вибрала. Але перед покупкою захотіла кави випити. Йшла кав’ярню і не змогла встояти перед ароматом кави.
Оскільки грошей було в обріз, взяла тільки чашечку капучино і сіла за стіл. І тут побачила свою подругу. Зраділи обидві, адже давно не бачилися. Іванка покликала офіціанта, а коли він підійшов, замовила ще одну чашку кави для подруги.
– Ой, ні, – зупинила його подруга, – кава потім. Принесіть мені, будь ласка, салат «Цезар», і курку з горіховим соусом. Щось я зголодніла!
Подруга засміялася, і стала розповідати про різне. Іванка радісно з нею розмовляла, пила свій капучино. Замовлення принесли швидко. Подруга з апетитом стала їсти.
– Ти чому не замовила? Смачно! – запитала вона.
– Мені не хочеться. Рано ще для обіду, – відповіла Іванка. Не розповідати ж подрузі, що у неї після покупки машинки для сина, майже нічого не залишиться. А до зарплати ще кілька днів.
Про все вони поговорили, каву попили. Офіціант виписав рахунок і підніс до столика. Поклав на стіл і відійшов. Гроші за себе в Іванки лежали напоготові, в сумці. Подружка ж спокійно сиділа, підфарбовуючи губи.
– Ну що, підемо? – запитала Іванка і піднялася зі стільця.
– Пішли, – з готовністю підхопила подруга і теж встала, закинувши сумку через плече.
Спроби дістати з сумки гроші подруга не зробила. Рахунок й далі лежав на столі. Іванка зробила крок в сторону. За нею попрямувала і подруга.
– А заплатити? – не витримала Іванка.
– Ну, заплати, я тебе почекаю, – легко відповіла подруга і повернулася до виходу.
– Стій, Настя, – зупинила її Іванка. – Ти що, хочеш, щоб я за все це заплатила?
– Ну так! – сказала Настя, здивовано округливши очі – А ти чекаєш, що я це зроблю?
– Взагалі-то, це твоє замовлення. Я тільки каву випила!
– Але ти сама мене за столик запросила! Ти що, забула?
– Але я тебе запрошувала кави попити, а не обідати!
– Ну, вибач, що поїла! – обурено промовила Настя.- Не знала, що ти не нагодуєш …
– Настя, ти про що зараз? Ми ж не в мене вдома?
– Мені дуже шкода, що ти стала такою, моя колишня подружка, – промовила Настя, підкресливши слово «колишня». – Але грошей у мене зараз немає. Наступного разу нагодую я!
Вона повернулась і пішла, стукаючи каблуками. Іванка заплатила за все і повернулася додому. Ні про яку машинка, звісно, і мови вже не було. До зарплати б дотягнути.
– Я все ще не можу зрозуміти, може я була неправа? – сумно запитала невістка. – Дійсно, я сама її запросила. Але ж я їй тільки каву хотіла запропонувати! Вона і сама могла здогадатися, раз я п’ю каву!
Я заспокоїла її, як могла. Особисто я вважаю, що подруга чудово знала, що робить. Тепер уже «колишня» подруга.