Іван Боришко – один з найлегендарніших борців сумо. Чоловік залишив не тільки велику спортивну спадщину, але й помітний культурний слід в історії Японії

Народився Іван Боришко в 1940 році на острові Сахалін. Матір’ю була японка, а батько – українець, який переїхав з Харківщини. Чоловік долучився до армії білогвардійців, але коли вони програли більшовикам, переселився на далекий схід – Південний Сахалін. Острів, в той час, був під контролем японців. Там батьки героя нашої розповіді й познайомились. Але разом вони не прожили довго. Розпочалась друга світова війна. Японія зазнала поразки. Острів опинився під контролем  Радянського Союзу. У серпні 1945 року Івана, матір, брата та сестру репатріювали в Японію, що сталось з батьком не відомо. Через 20 років в 1965 р., під час туру сумоїстів в СРСР, Іван намагався його знайти, але без успішно.

Герой з сім’єю поселився на острові Хоккайдо. Тут він пішов до школи. В 16 років він почав займатись сумо. Іван не мав видатних здібностей, не мав великої ваги, тому почав покладатись на техніку. Пізніше йому вдалось набрати масу. В поєднанні з технікою це зробило його не переможним. У 21 рік він став наймолодшим володарем кубка Імператора в історії сумо. Потім він тримав його у своїх руках ще 32 рази. В кінці своєї кар’єри чоловік був “йокодзуна”, тобто мав найвищий титул. П’ятого жовтня 1971 року він провів останній бій у своїй кар’єрі. У 2002 чоловік відвідав Україну, батьківщину батька.

У 2013 р., у віці 72 років Іван помер. Чоловікові вдалось встановити велику кількість рекордів, які не вдавалось побити впродовж багатьох років. З його іменем пов’язана «Золота ера» в історії сумо. Він став першим сумоїстом, якого влада Японії нагородила похвалою «За внесок в культуру» країни.  Пам’ятники Івану стоять в Україні, Японії та Росії.