Іноді байдужість людей просто вражає

Одного літнього дня я йшов з роботи і прозодив мимо автобусної зупинки. Там і побачив жахливу  картину: дорослі чоловіки і жінки стоять на зупинці, а на лавці дитина плаче, трясеться вся, схоже  давно вже тут сидить. І чомусь ніхто навіть не підійшов до неї! Ну, а я не розгубився, підійшов до неї і запитав, що ж сталося.

Ситуація виявилася досить банальна – дівчинка переплутала маршрутки і поїхала не в ту сторону. Таке з кожним може статись. Тільки дитини дуже злякалася і запанікувала. А ніхто з оточуючих її людей навіть не подумав, що у неї проблема трапилася. Дізнавшись її адресу, я взяв на себе відповідальність і став шукати потрібний автобус, після чого посадив на нього дівчинку і попросив водія висадити її там, де потрібно, і заплатив за неї. Мені не шкода людині допомогти.

У мене у самого вдома дочка така ж маленька. І тоді у мене виникли питання. Одне адресоване батькам дівчинки. Навіщо ж Ви таку маленьку дитину відправляєте без зв’язку одну в незнайоме місце? Можна ж довірити маленький недорогий телефон, щоб контролювати її пересування, так як на вулицях зараз небезпечно. А потім усі дивуються, чому ж діти пропадають.

А друге питання у мня до оточуючих людей. Невже складно підійти і дізнатися, що ж сталося у дівчинки? Може, їй допомога потрібна, а Ви лише ніс крутите і зневажливо дивитесь. А якщо б на її місці була ваша дитина?

Друзі, потрібно допомагати один одному. І світ стане трішки краще.