І як його тепер звідси вигнати, або сама у всьому винна…

Ця історія почалася дуже багато років тому. Молода пара студентів одружилася. Через декілька років  придбали двокімнатну  квартиру, згодом в них народився син. Потім настали суворі дев’яності. Обох скоротили з роботи.

Чоловікові вдалося влаштуватися на якусь фірму, а дружина пішла працювати на ринок. Робота у чоловіка виявилася дуже прибутковою, пов’язаною з відрядженнями за кордон. А де гроші та відрядження – там тусовки  та коханки.

І ось в один прекрасний день чоловік приїжджає з чергового відрядження на шикарному власному мерседесі, складає в нього свої речі, в які входять не тільки труси та шкарпетки, а й холодильник з іншими матеріальними цінностями. Каже дружині – все, я покохав іншу і їду на інший кінець міста до жінки молодшої. Але – ось іронія долі – у якій теж син і якому теж 9 років.

Дружина поплакала, але робити нічого – сина утримувати треба. Вона знайшла роботу, виростила і вивчила сина. Колишній чоловік іноді на день народження сина робив символічні грошові перекази. Син одружився, у нього народилася дитина. Вирішено було, що він і його родина залишиться жити разом з матір’ю. Минуло 23 роки …

І ось одного вечора на порозі з’явився колишній чоловік з парою трусів в кишені.

– Це моя квартира, я тут прописаний і я буду тут жити, – сказав він і зайняв одну з двох кімнат.

Виявилося, що з тієї сім’ї його просто вигнали, після того, як він втратив роботу, а той син одружився і народив дитину – ну треба ж, яка іронія долі, так?

Але найголовніша іронія не в цьому, а в тому –  що його колишня дружина жодного разу не колишня, а справжня. Вона за 23 роки не спромоглася з ним розлучитися, не кажучи вже про те, щоб виписати з квартири.

В результаті мужик ніде не працює і не збирається, лежить цілими днями на дивані, дивиться телевізор і харчується з холодильника. При найменших спробах сказати, щоб не чіпав продукти, він дістає з кишені пачку квитанцій про грошові перекази, як доказ того, що всі ці роки він утримував сина, тому тепер той зобов’язаний утримувати його.

І нічого з ним зробити вони не можуть.