Хлопчик просто взяв чужий телефон і забрав додому…

Минулого року в секції з легкої атлетики, де займається мій син, стався дуже неприємний випадок. Арсен займається там вже 5 років, всіх знає, в них дуже дружній колектив, хороший тренер.

Але не давно до них прийшов новий хлопчина. Його привела туди мама, дуже ефектна жінка. Вона строго на строго наказала, можна сказати, тренеру стежити за її сином, щоб все було дуже добре. Ну це добре, мама хвилюється за сина, це нормально. Але далі більше, вона стала вимагати, щоб її синові давали перші місця на всіх змаганнях, адже він у неї такий чудовий спортсмен.

За розповідями Арсена, новий хлопчик завжди приходив на фініш останнім, йому було важко займатися. Але його мати думала, що він народжений, щоб бігати. Хлопчик був явно розпещеним, часто сварився з іншими, з тренером, бувало, що навіть відмовлявся виконувати вправи. Не знаю чому, але його тримали та боялися вигнати. І даремно не вигнали.

Незабаром він, посварившись з тренером, пішов в роздягальню. Там в одного з хлопчиків задзвонив телефон. Цей хлопчик, вирішив подивитися, мабуть, цікаво стало. А далі його зацікавив сам телефон, оскільки він був досить дорогий.

Не буду вдаватися в подробиці, але коли помітили пропажу, телефон вдалося знайти по геолокації. Він був як раз вдома у того хлопчика і його мами. Причому мама намагалася навіть виправдати свого сина:

– Ну і що, що взяв не свій телефон! Він йому дуже сподобався, значить мав право!

Не знаю яке таке право він мав, але з секції його вигнали, а телефон віддали законному власнику.