Галя з немовлям зняла маленьку квартиру в старенької бабусі. Якось до неї в сні прийшла її покійна донька з дивним проханням

Одна жінка винайняла квартиру, маленьку та вбогу, у старому дерев’яному будинку. Вона пішла від злого питущого чоловіка. Набралася рішучості і поїхала в місто, поки він хропів на підлозі.

Жінка ця взяла тихенько документи та трошки грошей, вдалося зібрати. Взяла з ліжечка сплячого немовля і речі. Заздалегідь усе зібрала. Дісталася станції і поїхала в місто. І там на вокзалі ризикнула, домовилася і винайняла квартиру у бабусі. Недорого зовсім. Поруч із вокзалом. Бабуся увійшла в становище. Майже задарма! Навіть з деякими меблями.

Жінка поклала синочка і сама лягла. Їжу купила по дорозі. Грошей ось тільки мало. А треба якось перебитися, доки знайдеш роботу. Хоч би вистачило!

Галя задрімала, але хтось торкнувся її за плече. Дивиться: поряд з тахтою стоїть бліда сумна жінка з довгим рудим волоссям. У чорній сукні.

Ґуля хотіла пояснити, що зняла житло на місяць! Пошепки почала говорити, щоб не розбудити синочка.

А жінка теж пошепки перебила: Все нормально! Не лякайся. Ти на кухні відсунь тумбу. Під тумбою підніми половицю. І візьми собі половину, а половину мамі віддай моїй. Я дуже не хотіла повертатися. Але хочу тобі допомогти! Ми сестри по нещастю…».

Галя міцно заснула відразу. Вранці рано встала, син ще спить. Галяя зробила те, що руда жінка їй веліла. Відсунула стару тумбу, що майже приросла, абияк підняла половицю, а там лежить валюта. Гроші загорнуті в пакетик акуратно.

Не надто багато, але пристойно. Галя подзвонила старенькій з автомата, тоді стільникових не було. Бабуся розплакалася і приїхала швидко.

То була квартира її дочки. Її давно не стало. Вона також хотіла піти від питущого чоловіка, та не встигла. А її мама перетворилася на стареньку з літньої миловидної жінки. Так її все це підкосило.

А дочка гарна була, очі сині, волосся руде до пояса. І лежала вона в найкращій своїй чорній сукні, як жива. Так казала бабуся і гірко плакала.

Гроші вони розділили навпіл. Так бабуся забажала. Галя брати не хотіла, але руда жінка докірливо пальцем погрозила з кута кухні. А потім на малюка вказала; мовляв, йому!

А потім вони якось зблизилися, потоваришували з старенькою, і зробили ремонт у квартирці. Бабуся няньчила малюка з радістю і з любов’ю. А Галя влаштувалася на будівництво, штукатуром. Вона рукаста була і працьовита. А потім вони стали разом жити; бабуся з онуком і роботяща мама. І пережили всі страшні роки, старенька жінка жила з Галею та онуком, а свою квартирку здавала.

А потім вони переїхали до гарного житла, Галі на етапі будівництва вигідно вдалося купити. А стару хату знесли та дали гарну компенсацію.

А старенькій доньці поставили вони гарний пам’ятник. Саме на ту суму, яку вона їм дала.