Фатальна помилка, яку вже ніколи не виправити

Роман у свої 38 років був успішним чоловіком. Він працював на престижній роботі в банку і дуже добре заробляв. Його дружина Ольга працювала перукарем в найкращому салоні міста. Жінка завжди виглядала просто неперевершено, нею захоплювались абсолютно всі. Їх чотирнадцятирічна дочка відмінно вчилась та займалась гімнастикою.

Про таке життя мріяло багато людей. Вона жили в трикімнатній квартирі й останні кілька років відкладали гроші. Родина вже давно мріяла купити дачу в передмісті, але ніяк не знаходили потрібних варіантів. Згодам виявилось, що дачу планує продавати їх друг і вона саме така, як вони хотіли. Почалось обговорення вартості.

Того дня у Романа був чудовий настрій. Ще б пак, нарешті, друзі здалися і погодилися на запропоновану ним ціну. Який він був щасливий, що у їх сім’ї буде власний заміський будинок! Увечері залишалося підписати документи та розрахуватися з друзями …

Ольга була вдома, накривала на стіл. Дочка була на тренуванні.

– Ну що, кохана, скоро буде відпочивати на власній дачі?  Посіємо газон?

– А квіти?

– Олю, які квіти? Тільки відпочинок – ми ж домовилися!

Роман потягнув дружину за руку і посадив до себе на коліна.

– Друзів будемо іноді кликати, тільки тепер господарі ми, а не вони! – вони засміялися в передчутті радісних днів відпочинку.

Продзвенів вхідний дзвінок.

– Віктор і Аня приїхали, йди відкривай, я м’ясо поки з духовки дістану.

– Привіт, друзі, проходьте.

Всі сіли за стіл. Почалося свято. У дружній атмосфері час летів швидко і непомітно.

– Зараз, я гроші принесу, документи готуйте! – Роман пішов в спальню.

– Олю, підійди сюди – покликав він зі спальні.

– Ти брала гроші? – запитав він, коли його Оля увійшла.

– Я навіть не знала, що вони тут лежать! Я вчора прибирала, нічого тут не було. Я не знаю…

–  Дзвони Діані, – зажадав він. –  Може вона нам щось пояснить?!

– Віктор, я не буду купувати дачу. Завтра поговоримо, вибач.

Друзі не стали задавати зайвих питань, бачачи похмурий настрій господаря. Проводячи гостей, Роман пройшов на кухню й одним махом випив стакан горілки. Діана приїхала дуже швидко.

– Що трапилося?

– Де гроші? – Роман навис над нею.

– Тату, я не розумію про що йдеться? – не встигла вона закінчити, як батько накинувся на неї.

– Не розумієш? Зараз ти все зрозумієш! Мало я тебе в дитинстві бив!

Перший удар, другий… лють і образа затьмарили голос розуму…

– Роман, перестань, перестань! – кричав Оля, але чоловік відштовхнув її.

– Я не брала гроші! – кричала дочка. – Ненавиджу тебе!

Дочка вибігла з квартири, почулися її кроки, які швидко віддалялись. У повітрі витала тиша і напруга. Раптом цю тишу розірвав виск гальм за вікном. Більше свою дочку живою вони не бачили. Її збила машина.

Пройшов рік. Дружина не змогла більше жити з Романом і поїхала до мами. Вони практично не бачилися, та й не хотіли бачитися. Він втратив роботу, почав пити.  Оскільки грошей не було, він вирішив продати квартиру, яку так ненавидів з того дня.

– Господарю, допоможи стінку відсунути – попросили його вантажники.

Вони почали її рухати й тут …

Роман побачив гроші, ті самі гроші через які зруйнувалося його життя. Вони впали за стінку… …

Він не міг повірити … Земля попливла під ногами … він задихався … сльози котилися по його щоках.. і раптом … з його грудей крик вирвався крик … страшний нелюдський крик …