Дзвонить мені якось сестра і розказує про те, як я добре живу і що можу їй надіслати гроші …

Якось ранку я зателефонувала своїй двоюрідній сестрі. Дуже захотілося її почути, та й заодно дізнатися, як у неї справи, коли вона з діточками до мене приїде на свята і все в тому ж дусі.

Звичайно ж, зайшла розмова і про мене і я чесно зізналася, що на роботі вже кілька місяців затримують зарплату. Розказала і про те, що взяла додому підробіток за який мені не заплатили ні копійки – кинули і все. Думала десь відпочити, але, мабуть, не судилося в цьому році розслабитися. Загалом в двох словах повідала сестрі про те, що грошей немає, а життя без них – повний біль. Виговорилася, полегшало наче.

Тут через 40 хвилин передзвонює мені сестра і тут почався дивний діалог.

– Привіт, чим займаєшся?

– Працюю.

І тут сестра починає мені розповідати ПРО МЕНЕ. Ось, мовляв, мені так важко, так як таке може бути, якщо я, бачте, мотаюся по кілька разів на рік за кордон. Машина у мене є, то як я взагалі така сяка можу скаржитися. Мовляв, краще б я допомогла сестрі, у якої дві дітей, їм потрібніше, ніж подорожувати і на машині роз’їжджати. Мовляв, дітей я не хочу, тому що повна егоїстка, живу для себе, нічого мені в цьому житті не потрібно.

Я поклала трубку. До мене дійшло, що сестра дзвонила якийсь своїй подрузі і помилково набрала мене. Ось сиділа я і думала, ну невже я настільки погана? Я начебто прощаю своїй рідні всі борги: і тисячу і більше. Навіть не згадую такі дрібниці і не вимагаю їх. Майже на кожне свято кличу її дітей до себе, будь це Великдень або Новий рік –  без різниці. Я тільки рада її дітворі в своєму будинку. Я нічого не вимагаю взамін, бо роблю це від щирого серця.

Загалом, поплакала я трохи, хоч легше і не стало, тільки голова сильніше почала боліти. Прийняла рішення по приїзді додому конкретно випити!

А ще я прийняла рішення не спілкуватися зі своїми родичами. Ось тепер думаю: цікаво, це тільки в мене така рідня чи у людей все по-іншому і панують людські відносини?