Дзвінок свекрухи розставив усе на свої місця. Настав час збирати речі та тікати від такого нареченого
Знайомство з Владом сталося раптово. Ми опинилися в одній компанії та зрозуміли, що цікаві один одному.
Ми поговорили піввечора, а потім він вирішив провести мене додому і біля мого будинку ми говорили мало не до світанку, так не хотіли розлучатися. Наступного дня він мені зателефонував (номер узяв у подруги) і запросив побачення.
Я була найщасливішою дівчиною у світі, бо моя симпатія була взаємною! На побачення я збиралася пів дня і біля входу до мого під’їзду на мене чекав Влад з великим букетом квітів і в гарному костюмі. Разом ми пішли у гарне кафе, де довго говорили про все на світі і не могли відвести погляд один від одного.
Мене тільки насторожило, що він так уникає теми сім’ї, але я вирішила почекати з цим, дати йому час, щоб довіритися мені.
Після цього розпочалося спілкування. Постійні гуляння, подарунки, довгі розмови. Це був найкращий період у моєму житті!
Згодом ми з Владом вже просто не могли один без одного і вирішили, що настав час з’їжджатися.
Я жила з батьками, а Влад в однокімнатній квартирі сам, тому вибір до кого переїжджати був очевидний. Вперше оглянувши квартиру, я засмутилася, вона здавалася мені надто малою, і в ній не було місця для особистого простору. У себе вдома я звикла, що маю свою кімнату, де я можу від усіх сховатися, а тут у мене це відібрали.
Наступного дня я прийшла до тями від раннього дзвінка. Отямитися мені було важко, бо майже до ранку я розкладала речі. Пролунав голос Влада:
– Це мама, тримай!
– Алло, – сказала сонна я, навіть не подумавши, що це може бути не моя мама.
– Доброго ранку, спляча красуня! Настав час прокидатися! У Влада за розкладом зараз сніданок, треба готувати!
Коли я зрозуміла, що зі мною говорить мама Влада, то відразу прийшла до тями, ніби на мене відро води вилили. Я запитала у Влада, чи все добре, він знизав плечима, тоді я взялася спланувати, чим ми харчуватимемося і написала своєму хлопцеві список покупок у магазині.
Я склала дуже довгий список продуктів, навмисно відзначаючи те, що важко знайти, тим самим залишаючи для себе більше часу. Коли хлопець вийшов з квартири, я в ту ж хвилину побігла складати свої речі назад у валізу і вже за півгодини сідала в таксі і тікала подалі від цієї квартири.
Через п’ять хвилин мені почав телефонувати Влад, я не хотіла з ним говорити, тому написала коротке повідомлення про те, що ключі залишила під килимком. Він ще намагався відновити наше спілкування, але я ніяк на це не реагувала.
Для себе я давно прийняла рішення, що ніколи не зв’яжу долю з маминим синочком, а цей навіть не міг заперечувати час сніданку! Тут і говорити нема про що. Мені потрібен чоловік, а не хлопчик, який у всьому слухає маму