Дивне побачення

-Оль, вибач, звісно, але можна я посплю трохи ? – запитав Антон.

– Ну … поспи, – відповіла Оля. Вона розклала йому своє ліжко і Антон пірнув під ковдру:

– Я недовго, півгодинки все.

– Гаразд, спи, якщо хочеться.

Антон заснув дуже швидко, а Оля все ще залишалася шокованою. Що ж тепер їй робити? Взагалі  якась дуже дивна історія вийшла. Антон – її колега, працюють вони разом в нічному клубі. Він – охоронець, вона – адміністратор. Розговорилися якось і Антон сказав, що сам він з іншого міста, сюди приїхав працювати, оскільки в його містечку з роботою дуже важко. Живе у родичів, які не особливо раді йому, але і не виставляють за двері. Грошей зняти житло у нього поки не вистачає,  тому живе з родичами.

Квартира у них однокімнатна. Завжди хтось є вдома і телевізор не вимикається з ранку до ночі. Його сон після нічної зміни не є підставою збавити гучність «ящика», та й самі родичі гучні, часто сімейка свариться між собою. Виспатися в таких умовах людині, що звикла засинати в повній тиші – завдання складне.

Якось Антон попросився в гості. Оля навіть не зрозуміла, в якості кого: чи вона йому подобається, чи просто, як до друга, але жіночої статі. Антон дуже симпатичний хлопець, він подобався їй. Оля погодилася, розцінила його майбутній візит, як романтичне побачення.

І ось він прийшов. Оцінив кулінарні здібності Олі і … попросився поспати. Знаючи передісторію, відмовити складно. Що тепер робити? Оля взяла зачитаних до дірок «Віднесених вітром» і зручно розташувалася в кріслі. Давно хотілося перечитати. Антон прокинувся ближче до вечора і винувато подивився на Олю.

– Ну що, виспався?

– Як ніколи, – посміхнувся він.

– Мені сьогодні в нічну зміну, скоро збиратися треба.

– Так, Оль, добре. Я піду тоді.

– Ага.

Їх зміни збіглися в кінці тижня.

– Олю, привіт. Ти пробач мені, будь ласка, за той раз.

– За що вибачати-то? Нормально все, не переживай, – розсміялася Оля.

Їй вже стало ясно, що ніяких романтичних відносин між ними не буде. Яка тут романтика, якщо у хлопця одне бажання – виспатись. Антон більше в гості не просився. Оля незабаром звільнилася, знайшла роботу з денним графіком. На пам’ять залишилася тільки історія про побачення з несподіваною розв’язкою.