Дивна вулична жебрачка, яка змусила мене задуматись

Кілька днів тому зі мною трапилась дуже дивна історія. Був уже вечір і я повертався додому з роботи за звичним маршрутом. Я вирішив зайти в магазин, купити щось поїсти на вечір, ковбаси, хліба, фруктів.

Зайшов до місцевого супермаркету, який поруч з моїм будинком, купив все необхідне і стою собі на касі, а переді мною ще 5 осіб (кінець робочого дня, тут завжди так). Ось настав мій час, оплатив продукти та виходжу з магазину. Я побачив, що  мені на зустріч йде тітка, підозріло мило посміхається і дивиться прямо мені в очі. Одягнена дуже скромно, в усе старе, але не брудна. Підходить, простягає мені якийсь список написаний простим олівцем і щось тихо починає говорити.

Я бачу в списку приблизно наступний перелік: хліб, молоко, яблука, сосиски,  макарони, печиво і ще щось по дрібниці. Перебиваю її й кажу, що прослухав її слова. Вона засоромилася й опустивши очі на список говорить наступне:

– Допоможіть, будь ласка, чим можете. Я, я гроші збираю на продукти дітям з притулку, там їх погано годують, ось допомагаю чим можу. Купую продукти, якщо не вірите, можете самі щось зі списку цього купити, а не гроші давати.

Іноді люди дійсно потребують допомоги. Я їй дав 30 грн, які були в кишені, а сам про себе подумав: «ага, знаю я вашу допомогу дітям» і заради цікавості вирішив поспостерігати за нею (я зазвичай таким грошей не даю, вони ж відразу за пляшкою біжать, але це жінка якось увійшла в мою довіру)

Стою біля магазину і дивлюся через скляні двері. Хвилин 10 її не було видно, а тут бачу, стоїть на касі з продуктами, всього не побачив, звісно, але молоко і хліб точно помітив. А ще я побачив її щиру і добру посмішку. Мабуть, вона справді добро робить, тепер якщо її ще зустріч, обов’язково дам більше.

А що ви думаєте з цього приводу? Давали колись милостиню? Допомагали людям з вулиці?

Звичайно, може вона і собі купила ці продукти, а я наївний і подумав, що дітям, але чомусь я їй повірив.