– Дитина має бути в садку або з бабусею, а я втомилася.

Минулого тижня  до мене в гості заходила моя двоюрідна сестра Марта зі своїм півторарічним сином. Поки діти сіли пограти й подивитись мультики,  ми пішли на кухню попити чайку та поговорити.

Розмова в нас вийшла дуже дивною, я й досі не можу оговтатись від неї. А почалося все з того, що я поділилася, що нам дали направлення в садок, але у мене немає ніякого бажання вести дитину туди, а точніше просто я розумію, що моя дочка до цього ще не готова. Так, їй цікаво гратись з дітьми, але не більше. До того ж не можу довірити свою дитину чужій тітці, якій за великим рахунком по барабану на мою дитину і буде вона там одна з 20.

А у відповідь сестра мені покрутила пальцем біля скроні й сказала, що я божевільна матуся. Що є така можливість вже хоча б відпочити. Що вона мені просто зараз заздрить, тому що їй вже просто необхідно місце в садочку, а я ось сиджу з цим місцем і не хочу використовувати.

В сім’ї сестри немає проблем з грошима. Гаразд, якби  потрібно було б терміново виходити на роботу, бо фінансів катастрофічно не вистачає. І тут мені стало цікаво: навіщо ж їй так терміново знадобився садок, адже садок дають після 2 років.

Виявляється, спочатку вона вважала, а точніше і зараз так вважає, що з дитиною зобов’язана сидіти бабуся. В її випадку свекруха. Я їй кажу:

– А як вона буде сидіти з малюком, адже вона ж працює.

– Подумаєш. У неї зарплата 7 тисяч, до того ж пенсія. Якось обійдеться. Звідки у неї багато витрат. А я молода, мені набридло вдома сидіти. І втомилася я.

Свекруха звичайно відмовляється, хоча людина вона м’який, не знаю як довго протримається. Але це б все добре, тільки вона каже: “Я не зобов’язана виховувати вашу дитину. Хочу пожити для себе”.

Ось тому сестрі й знадобилося місце в садку – свекруха не погоджується з дитиною сидіти. Чесно кажучи після цієї розмови залишився такий неприємний осад.  Мама фактично хоче позбутися від свого малюка. Так і в дитячий будинок можна здати. Ну а що? Навіщо народжувати дітей, щоб шукати куди б сплавити.

Потім я ще довго думала про цю розмову. Згадувала своє дитинство. Як здорово було іноді не піти в дитячий садок, а піти до бабусі та провести з нею цілий день. Як здорово було вдома з мамою і татом.

От не можу я зрозуміти, чому так все змінилося в нашому світі. Чому бабусі не хочуть займатися з внуками? Хочуть пожити для себе. Чому мами хочуть швидше відправити дітей в садок, а не спостерігати як зростає власне чадо.

Може це я була маленька і сприймала все по-іншому?