Дружина заробляє в 5 разів більше за чоловіка, а він про це не знає

Лариса – провідний менеджер успішної компанії. Її зарплаті можуть позаздрити майже 85% жителів  столиці. Лариса сама купила собі дворівневий п’ятикімнатну квартиру в елітному районі, обійшовшись без іпотеки. Дівчина купила хорошу іномарку з салону, часто їздила відпочивати на найкращі курорти.

До тридцяти у неї було все, про що більшість дівчат з її рідної провінції навіть не мріють. Крім чоловіка. Був колишній чоловік, втрачені сім років життя, і так вийшло, що не залишилося від чоловіка навіть живого нагадування у вигляді дитини, якої вона так хотіла. Лариса продовжувала розвиватися професійно і фінансово, сконцентрувалася на зароблянні грошей.

Випадково вона зустріла непоказного на перший погляд чоловіка Василя, гарного, милого, приємного. Він старший на три роки, теж старшої ланки в менеджерах, престижна відповідальна посада, дрібної руки керівник, але в іншій сфері та з набагато більш скромними заробітками, ніж у неї. У нього немає квартири, живе на орендованій.

Ходять Вася і Лариса на побачення, придивляються один до одного. Лариса якраз почала ремонт у себе на той момент. І вже через місяць походів в кафе кавалер запрошує її до себе на знімну квартиру, показуючи тим самим серйозність їх відносин. Вони знайомляться з усіма родичами, роман розвивається стрімкими темпами.

Лариса завершує ремонт (своїм коштом, звісно, повністю), Вася бере участь у міру сил, порадами, але не фінансово. Спливають періодично суми, які Лариса витрачає на весь цей ремонт, Вася трохи задумується, але не сумує. За її рахунок часто купуються загальні або тільки його речі, рідше відбувається навпаки: він оплачує щось в крайніх випадках.

Цей факт Ларису пригнічує, з часом вона перестає ділитися з ним інформацією про своє фінансове становище, дотискує його до того, що потрібна загальна коробочка, куди вони обоє будуть складати гроші на спільні покупки та їжу. Іноді дозволяє собі якісь дорогі подарунки, типу сережок за немислиму для Васі ціну. Коли вона на Васю ображена, прям демонстративно йде і купує собі те, що хоче.

– А ось це ти дарма, – лають її подруги.

– Жадібний, звісно, – скаржиться вона, зітхає і розуміє, що з цим уже нічого не поробиш.

– Називай це економний, – підбадьорюють подруги. – Адже у вас все добре. Ідеальних не буває!.

Вони успішно переїжджають в її новеньку свіжу квартиру. Обживаються пару місяців там і, слідуючи вже заданому швидкого ритму розвитку стосунки, одружуючись. Скромно, сімейним колом, тобто так, як дозволяють ЙОГО кошти. На весілля Лариса витрачати свої гроші не хотіла, вирішила, що вкладу в їх сім’ю у вигляді квартири достатньо.

Лариса щаслива. Вони справді один одному підходять, це видно навіть зовні, майже не сваряться, майже не розлучаються. Щастя та любові, як то кажуть! Чоловік не здогадується, що його дружина заробляє насправді раз в п’ять більше за нього. Та й Бог з ним! Йому самому, може, краще перебувати в невіданні.

Таким станом речей не здивуєш нікого. Жінка заробляє більше і робить свою заначку, – теж мені нонсенс. Погано? Добре? Час такий: немає рівності в суспільстві, є рівність в сім’ї, немає більше ролей чоловічих і жіночих (пора, напевно, змиритися), є право на індивідуальність. Ось і створюється в кожній окремій сім’ї свій мікроклімат і звід законів індивідуальний. Якщо обох це влаштовує, то яка різниця, хто господар, хто гроші приносить, а хто суп готує, якщо всі щасливі при цьому?