Дружина випадково дізналася, що в мене роман із її сестрою. Її реакція стала для мене сюрпризом

By in Історії

Щоб підібратися до суті моєї історії, треба розповісти її від початку. 15 років тому я познайомився з доброю та чудовою дівчиною Ольгою. Ми зустрілися на студентській вечірці, почали зустрічатись. У нашій парі вона явно любила сильніше. Мені ж просто подобалися її турбота і ввічливість. Оля дуже старанна, відповідальна, а ще гарна господиня.

Тоді мені здавалося, що дружини краще не знайду. Хоч і не кохання всього життя, зате з нею можна побудувати міцну сімʼю. Тому я вирішив не тягнути і одразу запропонував їй одружитися. Вона погодилася. Ми скромно розписалися і почали жити разом. У нас було тихе та спокійне життя. Поки в моє життя не вдерлася сестра Ольги.

Марина рік була за кордоном, навчалася там по обміну. І тоді вона якраз повернулася. Ольга вирішила познайомити нас. Коли я вперше побачив її, то зрозумів, що попав. Вона була тією, яку я шукав: гарна, статна, з небесно-блакитними очима. Спочатку я відганяв від себе думки про неї. А потім не витримав та написав. Вона відповіла. Так у нас і закрутився роман.

Я розумів, що треба чесно розповісти про все Ользі, але не хотів її образити. Все ж таки вона хороша людина. Так сталося, що вона дізналася про все сама: побачила наше листування.

Вона не влаштовувала сцен та скандалів. Просто сказала, що любить мене та Марину, а тому бажає нам щастя. Після цього вона поспішно оформила розлучення та поїхала за кордон. І більше жодного разу не приїжджала додому.

Ми з Мариною незабаром побралися. Оля не була на нашому весіллі, але це можна було зрозуміти. У нас народилося двоє дітей. Спершу хлопчик, а потім дівчинка. Зараз синові 12, а доньці всього 5. Ми чудово жили та виховували наших дітей. Але рік тому Марини не стало. Я був розбитий. Якби не діти, то я б і не вибрався.

Зараз ми потроху справляємось. Моя мати дуже допомагає. Але я розумію, що дітям потрібна мати. Особливо доньці. Адже вона ще зовсім маленька, їй потрібна жіноча турбота.

Зараз я все частіше думаю про Ольгу. Пам’ятаю, наскільки вона була дбайливою жінкою. Вона могла б стати гарною мамою для дівчаток. І ось я думаю, чи не подзвонити їй? Я знайшов її у соціальних мережах. Судячи з фотографій, вона не має ні чоловіка, ні дітей. Можливо, вона не відмовилася б знову стати моєю дружиною.