Дружина сильно поправилась після пологів, але нічого з цим не робить і роздмухує скандал через будь-який мій натяк

Моя проблема не нова – дружина набрала тридцять зайвих кіло після народження доньки і не робить зовсім нічого, щоб їх позбутися. Хоча нашій доньці вже три роки – це не немовля, яке треба весь час тягати на руках. Тим більше, дружина не працює – вільного часу навалом.

Могла б виділити мінімум півгодини на день на елементарні вправи і перестати їсти в три горла – це точно не потребує тимчасових витрат. Але ні. Дружині простіше відмовлятися турботою про доньку та господарювання. Ну так, поки дочка грається, можна поприсідати, наприклад.

Про господарство в наш час взагалі смішно слухати. Дружина не тягає воду з колодязя і не пере руками. Та й удома у нас повно побутової техніки. Потрібно віддати належне дружині, квартиру тримає в чистоті і регулярно готує, але це не займає весь день.

До того ж вона, якось, знаходить час на поїдання бутербродів та тістечок перед телевізором – отже, не так зашивається. Мої натяки, що серіали непогано замінити б тренажером, а від бутербродів і солодкого відмовитися зовсім, обертаються скандалами на дві години.

“Ти зовсім мене не цінуєш! Я стільки всього роблю, я подарувала тобі дочку, а ти мені дорікаєш, що я поправилася!” Після цього обов’язково грюкає дверима на кухні і називає мене байдужим егоїстом, якому “дистрофічок подавай”.

Та ні, надто худі жінки мене не приваблюють, так само як і надто вгодовані. А саме такою стала моя дружина після пологів. При тому, що раніше вона була струнка – ноги “від вух”, тонка талія, витончені руки. Тепер вся її краса зникла під багатьма шарами жиру.

Розумію, що після народження дітей багато поправляються з тих чи інших причин. Але це не привід забивати себе. І я ж не змушував дружину бігати кроси відразу після повернення з пологового будинку, а забив на сполох лише півтора роки тому.

Намагався займатися з нею на спортмайданчику у вихідні, попередньо відправивши доньку до бабусі на пару-трійку годин. Але моя витівка з тріском провалилася. Дружина попихкала три хвилини на простенькому вуличному тренажері, після чого вмостилася на лавку і уткнулася в смартфон.

Потім подарував дружині абонемент на фітнес із басейном – вона ж так любила плавати. Але й тут замість подяки одні закиди. “Ти хочеш цим сказати, що я товста? Тобі треба – ти й ходи! Мені і без дурного твого фітнесу справ вистачає!”.

Ще через деякий час, коли моя дружина начебто заспокоїлася, я вирішив підійти до вирішення нашої проблеми з іншого боку. Я запропонував дружині пройти диспансеризацію. Сказав, що це тільки для піклування про здоров’я, не згадуючи її проблем із зайвою вагою.

Сподівався, лікарі зможуть достукатися до моєї дружини, щоб починала худнути. Адже повнота псує не лише зовнішність, а й весь організм. Однак дружина мене “розкусила”, влаштувала чергову істерику і навідріз відмовилася проходити будь-які обстеження.

Не розумію, чому їй самій не хочеться скинути вагу. Для початку кілограмів десять, наприклад. Вона вже важко нагинається, щоб зав’язати шнурки. А при підйомах сходами виникає задишка. Могла б схуднути заради своєї зручності, якщо не хоче зробити це заради мене.

Але її, мабуть, все влаштовує – і стегна, що труться один об одне, і друге підборіддя, і задишка, і інші “принади” надмірної ваги. Ну і, як це часто водиться у випадках, на кшталт мого, я втратив до дружини якийсь фізичний потяг, але вона й цього ніби не помічає.

Все частіше задивляюся на підтягнутих дівчат, коли йду вулицею чи працюю. І мимоволі порівнюю з ними свою дружину. Не на користь останньої, на жаль. Знаю, що це не надто порядно до неї, але нічого з собою вдіяти не можу.

Ще я став уникати спільних із дружиною походів на корпоративи – не хочу весь вечір сидіти і червоніти за її зовнішній вигляд. Справа в тому, що дружини моїх товаришів по службі – теж народжували, до речі, – вже давно привели себе в хорошу форму. І моя дружина вкрай програшно виглядає на їхньому тлі.

Нещодавно у нашій сімʼї знову трапився скандал. Дружина якимось дивом дізналася, що я ходжу на корпоративи без неї. “Напевно, придивився собі там когось! Ти зовсім мене не любиш!”.

Після цих слів я задумався, а чи залишилася хоч крапля кохання у нашому шлюбі. Дружина ж зовсім не зважає на мої бажання і трохи що – зривається на крик. Напевно, ми поки що залишаємось разом виключно через доньку. На її народження ми планували і дуже чекали.

Тому ще образливіше. Адже така важлива подія мала зміцнити нашу сім’ю. А насправді все вийшло з точністю навпаки. Дружина полюбила нескінченну їжу і серіали більше, ніж мене, і все ніяк не зрозуміє, що так бути не повинно.

Саме через таких жінок багато чоловіків починають гуляти, що не дивно. Я поки що тримаюся і ходити ліворуч не збираюся. Але все ж таки хочу спробувати викликати у дружини ревнощі. Криків не уникнути, але сподіваюся, що це її розворушить, і до нашого шлюбу повернеться пристрасть. А якщо ні, доведеться подавати на розлучення.