Дружина постійно змушувала мене щось робити вдома, хоча я добре заробляв і міг найняти майстрів

Ми з дружиною у шлюбі вже понад тридцять років. Я за фахом моряк, постійно у відрядженнях. Причому, мої поїздки по роботі завжди важкі – і фізично, і морально. Коли я повертаюся додому, головна моя справа – добре відпочити перед наступним відрядженням.

Але, звичайно, якісь домашні побутові питання вирішувати доводиться. Наші із дружиною діти вже виросли, додому приїжджають рідко. Тому вона завжди чекає мого повернення, щоб я їй допомагав по дому.

Раніше я це робив без суперечок. Не те, щоб у мене було багато сил, просто виходу не було. Моряки завжди добре заробляли, але доки ми не вирішили всі свої проблеми, туго зав’язували паски. А це і іпотеки виплатити, і інші борги погасити, і підняти дітей.

Ось тільки зараз ми дійшли того, що можемо жити на втіху. Я без проблем можу найняти майстрів або віддати в ремонт те, що зламалося.

Однак дружина з цим ніяк не могла змиритись. Минулої своєї відпустки я приїхав додому саме влітку. Рибалка, шашлики, прогулянки набережною – все це я чекав з нетерпінням! Але дружина приголомшила новиною:

– Вадис, треба робити ремонт! Ну хоч би косметичний. Ми вже триста років нічого не змінювали у хаті. Тут уже і шпалери нові потрібні, і замінити сантехніку, і полагодити багато чого. Тож давай не розслабляйся, з понеділка починаємо, – заявила мені вона.

Спочатку я акуратно запропонував найняти бригаду. Ну що я розумію у цьому ремонті? А вони зроблять швидко та якісно. Грошей у нас було достатньо, щоб найняти спеціалістів найвищого рівня.

Але дружина була непохитна. Потрібно робити ремонт разом та спільно – і все тут. Майстри ще й зроблять щось не так, і грошей візьмуть. Та й плюс ремонт затягнеться напевно.

Якби його робив я, ми б просто поставили все на паузу і закінчили після мого повернення. А майстрів не виженеш у середині процесу! Дружині доведеться їх контролювати, а вона слабка нерішуча жінка, її й обдурити можуть.

Коротше кажучи, аргументів було в неї вище за дах. Спочатку я не надто вперто сперечався, але потім подумав – та якого біса? Я утримую цю родину! Працюю на важкій роботі, ризикую життям та здоров’ям, сім’ю не бачу довгими місяцями! Щоб що? Працювати у свій відпустці як тато Карло? Ну вже ні! Я голова сім’ї, а значить, вирішувати теж мені.

Як тільки дружина знову заговорила про ремонт, я сказав, як відрізав: Нічого я робити не збираюся. Запевнив, що знайду найкращих майстрів і все оплачу. Поки що буду тут – проконтролюю процес. А якщо щось піде не так, коли я поїду – нічого, переживемо. Її я звинувачувати в цьому точно не стану.

– Справжній мужик має бути рукастий! І сам про свій будинок дбати! А не лише гроші заробляти. Що я подругам скажу? Що мій чоловік, як приїжджає, цілими днями лежить на дивані? Нема мужика в будинку! – розлютилася дружина.

– Та мені начхати, що ти скажеш своїм подругам! Чоловік пізнається не у вкручуванні лампочок, а у прийнятті рішень. Ось я і вирішив, ремонт робитиме найнята бригада. І це більше не обговорюється! – рішуче відповів дружині я.

Їй нічого не залишалося, як ухвалити мою позицію. Вона відчувала, що якщо продовжить зі мною дискутувати на цю тему, взагалі без ремонту залишиться.

З того часу вона більше не чіплялася до мене з проханнями зробити щось по хаті, прийняла мою позицію. А я, як і раніше, вважаю, що гроші дають свободу вибору. І не займатися побутовими питаннями для чоловіка – зовсім не соромно, якщо має гідну зарплату.