Дружина не розуміла, чому її Василь став таким щасливим. Та й взагалі життя в їхній сім’ї взагалі стало якимось іншим. Вона стала підозрювати, що він щось приховує від неї

Василь з навмисним дзвоном розмішував у кухлі чай. Ранок вкотре видався недобрим, як і ніч, що передувала йому.

Василь не виспався і змерз, бо його дружина за своєю звичкою знову стягнула з нещасного всю ковдру, замоталася в неї, як у кокон, і розкручуванню не підлягала.

На будь-який порив Василя відвоювати собі хоч краєчок ковдри слід було протестне сонне мукання найдорожчої половини. І тремтячому Василю доводилося відступати, бо будити дружину серед ночі собі дорожче.

Це вона на вигляд маленька, тендітна і ніжна, але якщо це чарівне створіння не висипається, то стає максимально неприємною істотою, здатною зіпсувати настрій усім навколишнім.

Тому вибираючи між замерзанням у ночі та зовсім зіпсованим наступним днем, Василь вибирав ніч. Тим більше, що там завжди залишався шанс відвоювати у дружини хоч краєчок ковдри.

Для Василя досі залишалося загадкою, як його дружина, чия вага не дотягувала до п’ятдесяти кілограм, примудряється відбирати ковдру в нього, стокілограмового мужика. Це за всіма законами фізики є неприпустимим.

Питання про другу ковдру в сім’ї один раз вже піднімалося ще на початку спільного життя, але дружина була категорично проти, заявивши, що спочатку різні ковдри, потім різні ліжка, а потім і різні додаткові люди в цих ліжках. А це вже гарантоване розлучення.

Розлучатися Василь не хотів. Дружину він любив, ну, якщо не брати до уваги нічні періоди десь з десятої години ночі до шостої ранку, в ці моменти любити дружину було особливо важко, але Василь старався.

А ще Василь став ловити себе на думці, що в замерзло-невиспаному стані, теж являє собою не найприємнішу людину. Міг годинами ходити з кислою міною і навіть підвищувати голос, що не сприяло збереженню миру та спокою в сім’ї.

Ситуація виходила патова. Далі продовжувати мерзнути ночами Василь не хотів, а другу ковдру не схвалювала дружина. Тоді Василь наважився на “контрабанду”.
Вигадавши момент, коли дружини не буде вдома, Василь потай протягнув у квартиру велику та м’яку ковдру. Приховувався він так, ніби робив щось протизаконне. З такими навичками ним явно зацікавилися б всі розвідки світу, але, на жаль, вони й гадки не мали про віртуозно проведену Василем операцію.

Вдома треба було якось викрутитись і сховати ковдру так, щоб і дістати можна було без додаткових проблем, і дружині на очі не попалося.

Місце Василь вибрав, і воно здавалося йому таким, що максимально відповідає всім його вимогам, але після приходу дружини він засумнівався у своєму виборі.

Дружина ніби спеціально весь вечір нарізала кола біля схованки Василя, змушуючи того покриватися ганебним холодним потом. Декілька разів Васі навіть хотілося схопитися, розповісти все дружині, повинитися, але неймовірним зусиллям волі він гасив у собі ці малодушні пориви.

Нарешті настав час лягати спати. Василь нервувався сильніше, ніж в першу шлюбну ніч. Бачачи його блідий вигляд, дружина навіть захвилювалася і запитала чи не треба викликати швидку. Ну прям точно так само, як і в їхню першу шлюбну ніч!

Василь як зміг заспокоїв дружину, відмовився, що він просто втомлений і, повернувшись до дружини спиною, став імітувати глибокий сон. Сверблячка між лопаток давала зрозуміти, що дружина свердлить його невірним поглядом, але Василь вважав за краще не звертати на це увагу.

Ось нарешті дружина погасила лампу, і від її половини ліжка почало лунати спокійне сопіння. Під нього Василь і сам став занурюватися в дрімоту, але в цей момент дружина різко розвернулася і одним спритним рухом замоталася в ковдру, залишивши Василя покриватися мурашками.

Беззвучно скотившись з ліжка, Василь пробрався до своєї схованки, відстежуючи кожен вдих дружини. Діставши з затишного місця нову ковдру, Василь повернувся до ліжка і блаженно розтягнувся, накриваючи замерзле тіло. З його грудей мимоволі вирвалося задоволене зітхання.

Цієї ночі Василь спав як немовля, що з самого ранку подарувало йому чудовий настрій, який не зіпсувала навіть вимушене раннє пробудження, адже тепер йому доводиться вставати трохи раніше за дружину, щоб встигнути заховати ковдру на місце.

Зате до пробудження дружини Василь встиг зварити каву і зробити бутерброди, чим чимало здивував дружину, вона навіть зиркнула на календар, побоюючись, що пропустила якесь свято.

Свята не було, а ось Василь цвів усмішкою, був запобіжний і ніжний, що змушувало дружину мліти і налаштовуватися на благодушний лад. З появою у Василя маленької таємниці життя в їхній сім’ї взагалі стало якимось іншим, ніби друге дихання у шлюбу відкрилося, а для цього всього й треба було купити другу ковдру.