Друг кавказця на ТОНЕНЬКУ НИТОЧКУ прив’язав…

Якось мені було дуже потрібно зайти до свого друга. Він живе на сусідній вулиці, а у нього у дворі  величезний кавказець бігає і завжди гавкає на всіх підряд. Причому гаркає він так, що земля під ногами тремтить. Зайвий раз з собакою зв’язуватися не хочеться, тому я зазвичай біля хвіртки дзвоню другові на мобільний, щоб той притримав свого охоронця, поки я тихенько проскакую в будинок.

Цього разу я теж набираю номер, а кавказець мене вже відчув і йде в мою сторону. Раптом я бачу, що до відкритої хвіртки із загрозливою упевненістю бреде кавказець, а замість ланцюга за ним тягнеться всього лише тоненька ниточка. Для пса такої сили, це зовсім несерйозно.

Я весь напружився від переляку, як раптом пес різко пригальмував, озираючись на мотузку. Зупинився і з місця ні кроку, стоїть і гавкає тільки. Тут і друг підійшов, притримав звіра, провів мене в будинок. Я шоковано запитую:

– А що це він у тебе на людей перестав кидатися? Раніше аж ланцюги рвав, а тепер таким дисциплінованим став …

– Було діло… З цими ланцюгами біда була – рвав навіть самі товсті. Коли останній порвав, не було чим його прив’язати, я й взяв гумовий джгут. І тут якраз один знайомий до мене йшов. Собака  кинувся на нього, а джгут як потягне його назад … міцно він гримнувся об будку. Парочка таких польотів і помічаю, що пес акуратнішим став, контролює джгут, щоб не натягувався занадто. А потім дружині джгут знадобився, довелося зняти. І ось вже місяць з цією ниточкою живемо – натішитись не можемо!