Донька вийшла заміж за людину, яка тягне її донизу і маніпулює нею, як хоче

Раніше я думала, що погані стосунки тещі та зятя – це не більше, ніж ситуація з анекдоту. Я завжди вважала свою доньку розумною і дорослою людиною, і, судячи з її кола спілкування, думала, що вона вміє непогано розбиратися в людях. Однак я донині не можу зрозуміти, як її угораздило вийти заміж за таку людину? Дедалі більше замислююся над тим, що свою справжню сутність зять показав тільки через кілька років після весілля, а ми з чоловіком навіть не помітили цього в перші роки нашого спілкування.

З боку їхній шлюб має ідеальний вигляд: зять не має поганих звичок, не ходить наліво, навіть колись викликав у нас із чоловіком симпатію, але потім усе вкрай змінилося.

Донька вийшла заміж два роки тому. До весілля вони разом не жили. Після весілля постало питання про житло для молодих. У нас велика трикімнатна квартира, тож ми запропонували дітям пожити якийсь час із нами і вирішувати питання з житлом поступово. На тому й домовилися.

– У нас місця вистачить, можете поки що пожити в нас. Потім трохи підзбираєте, купіть своє житло, а ми вам допоможемо по можливості, – запропонували ми з чоловіком.

Я завжди вважала, що дорослі діти, а вже тим паче повноцінна молода сім’я, мають жити окремо, але дочка із зятем не поспішали від нас з’їжджати.

Через рік після нашого такого співжиття я вирішила вивести молодих на розмову. Потрібно ж якось рухатися далі.

– Можна взяти іпотеку. У мене знайомий узяв нещодавно квартиру в новобудові. З початковим внеском ми вам трохи допоможемо, – почав було мій чоловік.

Відповідь зятя нас, звісно, не потішила.

– У нас не такий великий дохід зараз, щоб дозволити собі іпотеку. Та й тут район хороший, від роботи близько, – відповів він.

Дохід у них не великий, зате на всілякі розваги, постійні поїздки на таксі, гори непотрібних аксесуарів і одягу їм вистачає, а ось на квартиру, мабуть, грошей немає. Тоді я промовчала. Вирішила, що самі схаменуться, але час минав, а ні про купівлю квартири, ні про те, щоб винайняти окреме житло, ніхто навіть і не думає.

Я за натурою м’яка і не конфліктна людина, але мій чоловік більш прямолінійний. Нещодавно він знову порушив у розмові із зятем тему житла, натякнув, що переїхати на орендовану квартиру. Скільки ж можна з батьками жити?

Не подумайте, що ми їх виганяємо з дому. Ми щиро хочемо, щоб у доньки була своя сім’я, щоб був свій куточок, своє сімейне вогнище. Ми ніколи не ставили їм ультиматумів, не виставляли їх за двері, навіть пропонували свою допомогу, але чомусь зять сприймає це все в багнети. Так було і цього разу.

– Ви хочете власну доньку вигнати з дому й приректи на бідність? Якщо ми житимемо на орендованій квартирі, можете забути про онуків. У нас усі гроші йтимуть на оплату комуналок та оренди, – волав він.

Зараз зарплата у дочки більша, ніж у зятя. Він теж узяв цей факт в оборот.

– Якщо Марина піде в декрет, то моя зарплата буде йти тільки на оплату всіх рахунків. Ваша дочка буде злиденною, дитина народиться в злиднях і це все буде тільки з вашої вини, – продовжував він.

Тут ми з чоловіком уже не стрималися. Був страшний скандал. На наш подив, дочка стала на захист свого чоловіка. Сказала, що ми хочемо їх посварити і звинуватила в тому, що виганяємо її з власного будинку. У нас і в думках не було нічого подібного.

Зараз я аналізую ситуацію і розумію, що зять толком не бере жодної фінансової участі в сімейному бюджеті. Ми з чоловіком їх годуємо, купуємо майже всі продукти, оплачуємо світло, воду та інші блага цивілізації, дочка іноді теж купує щось у холодильник і якісь предмети побуту для дому, але від зятя я не бачила жодних покупок ніколи. Навіть допомоги по дому від нього жодного разу не було.

Ба більше, якщо порівняти його поведінку на початку нашого знайомства і зараз, можна подумати, що це дві різні людини. Я вважала його амбітним, порядним чоловіком, а зараз дивлюся на нього і бачу інфантильного утриманця, який не хоче навіть нічого міняти у своєму житті і робити щось для сім’ї. У нього середня спеціальна освіта, щоб домогтися просування кар’єрними сходами, потрібна вища, а він вважає це марною тратою часу. Він заробляє 10 тисяч і йому достатньо, більшого і не треба.

Дочкою він просто маніпулює, а вона вірить кожному слову, дивиться на нього закоханими очима і потурає йому в усьому, мені просто огидно це бачити. Коли я намагаюся з нею поговорити і якось відкрити очі, вона ображається.

Як я вже сказала, у дочки хороша робота, вона заробляє більше за чоловіка. У неї є перспектива кар’єрного зростання, вона красива молода жінка, але її чоловік просто тягне її вниз.

Не хочу псувати стосунки з донькою, дуже її люблю, але й бачити, як вона старається заради цієї людини, як витрачає своє життя на людину, яка просто сидить рівно на одному місці й не хоче рухатися вперед, мені просто нестерпно.