Дочка проміняла мене на нього

З майбутнім чоловіком я почала зустрічатися на першому курсі медичного інституту. Вчилися ми в різних групах. Закінчивши навчання, ми одружилися. Я влаштувалася в дитячу поліклініку, робота мені дуже подобалась.

Чоловік був дуже гордий  і не хотів працювати в нашій районній лікарні. Через деякий час він разом зі своїм другом відкрив автомайстерню. Спершу бізнес йшов не так добре,  але з часом все склалося і у них під контролем було кілька майстерень. Чомусь мій чоловік всі гроші вкладав туди – в бізнес і тільки після народження дочки він почав частіше з’являтися вдома, купувати додому меблі та багато різного для доньки. Щастя і гордість мене переповнювали.

Дочка підросла і пішла в садок, а мені вже було пора виходити на роботу. Чоловік категорично був проти! На його думку, «грошей мало не буває» …

-Ти не повинна працювати за копійки в цій дірі!- говорив він мені.

Мені подобалася моя робота і лікувати дітей. Я не здалася, але ціна цього рішення – наш шлюб. Ми розлучилися.

Він пішов до іншої і у них вже народився син. Дочку в суді відбити було дуже важко, тому що колишній чоловік завдяки своїм грошам намагався натиснути на судовий процес, але  дочка все-таки залишилася зі мною. У мене були залицяльники, можливість вийти заміж … Але дочка не хотіла бачити «сторонніх» чоловіків в домі. Погрожувала піти з дому! І пішла.

Пішла до свого батька. Він забороняв їй спілкуватися зі мною, дав їй вибір «я або вона». Дочка обрала батька, адже на його боці були гроші, зв’язки в модельному агентстві …

Я розумію, що це все для її світлого майбутнього, але мені дуже боляче від того, що я не можу бачити свою дочку. Сиджу одна в порожній квартирі, вся заплакана і виснажена, сподіваючись, що дочка незабаром хоча б зателефонує мені.