Дочка образилась на вагітну матір і пішла з дому…

Тато Наталі покинув їх з мамою, коли дівчинці було всього три роки. Він навіть аліменти їй не платив.  Наталя з  мамою жили досить скромно, Ірина працювала на двох роботах, щоб забезпечити себе і дочку найнеобхіднішим. Жінка викладала в двох школах математику та займалась репетиторством на дому.

Коли Наталі було 12 років, Ірина познайомилася з хорошим та відповідальним чоловіком, а вже через пів року вона вийшла за нього заміж. Наталя була не проти того, що її мама вийшла заміж. Вона розуміла, що мама має право на щастя. Крім того, мамин чоловік був досить забезпеченим  і їхнє життя з його появою змінилася тільки в кращу сторону, вони стали їздити відпочивати, їй стали купувати модний одяг, купили ноутбук та дорогий телефон.

Коли Наталі виповнилося 17 років, мама поділилася з нею радісною звісткою, що вона чекає дитину. Але радісною звісткою це було для мами, а не для Наталі, яка вже звикла бути одна в сім’ї та не хотіла ніяких братиків і сестричок. Наталя влаштовувала істерики мамі та вітчиму, але це нічого не змінилось.

Тоді Наталя просто пішла з дому. Поїхала до якоїсь інтернет-знайомої в інше місто, написавши мамі прощального листа і не закінчивши школу. Ірина подала на розшук, але поки шукали, Наталі виповнилося 18 років.

Через місяць Наталя об’явилася, попросила грошей, додому повернутися відмовилася, сказавши, що до зрадників не повертаються. І тут Ірина з чоловіком зробили помилку, відправивши їй гроші. З цього моменту Наталя зрозуміла, що нікуди батьки не дінуться, а тому почала вимагати гроші на регулярній основі. Саме вимагати, а не просити.

Пів року вони висилали гроші за її першу вимогу, це була своєрідна плата за їх спокій, вони знали, що так Наталі є де жити, що носити,  що їсти. Наталі таке життя  сподобалося, працювати не треба, вчитися не треба, а гроші все одно є. Вона стала сприймати маму тільки як гаманець на ніжках. Але вона не думала, що в якийсь момент її мамі набридне таке ставлення.

Коли Наталя в черговий раз стала вимагати гроші, Ірина їй відмовила. Жінка їй запропонувала два варіанти. Перший варіант – Наталя влаштовується на роботу і сама оплачує своє життя і свої забаганки. Другий варіант – Наталя повертається додому, йде вчитися, а батьки оплачують її життя і її забаганки, але в розумних межах.

Дівчину такі варіанти не влаштували, а тому  вона відмовилася спілкуватися з мамою, сказавши, що їй допоможуть друзі. Наталя не врахувала, що своїм новим друзям вона була цікава тільки з грошима, тому поживши без грошей і на низькооплачуваній роботі та зрозумівши, що вона була не права, Наталя повернулася додому.

Повернувшись додому, вона вибачилася перед мамою і вітчимом та повністю прийняла їх правила. Займалася з репетиторами, склала іспити, вступила до інституту. А на випускному в інституті вона подякувала батькам і сказала, що потрібно було не грати з нею в демократію, а взяти ремінь і гарненько її відлупцювати.

Ось така історія про демократію в окремо взятій сім’ї. До речі, молодшого брата Наталя дуже любить і балує.