Для чого виходити заміж, якщо рівень життя від цього погіршиться. Ніяк не можу зрозуміти такого ставлення до себе…

Дуже прикро це визнавати, але серед моїх подруг, родичок та знайомих, більшість після укладення шлюбу живе значно гірше, ніж до. Це стосується і матеріального становища та зовнішнього вигляду,  а й загальної психологічної рівноваги.

Ось була собі життєрадісна дівчина, купувала жіночі дрібнички, доглядала за собою та гуляла з подружками. А потім – все! Сувора економія, навіть туалетний папір по акції та ніяких прогулянок без чоловіка, а про салон краси можна взагалі забути.

Була у мене шкільна подруга, дружили ми з 10 років. Заміж вийшла вона досить рано за моїми мірками – у 22 роки. Весілля відгуляли розкішне, бенкет на весь світ. З цією подругою ми любили прогулятися у вихідні, в кафе посидіти. Був золотий час – університет закінчили, повна свобода, гроші тільки на себе улюблених витрачали.

Приблизно через 3 місяці після її весілля я зателефонувала подрузі й покликала за традицією погуляти та в ресторанчик сходити. Несподівано для себе я отримала відповідь: «Вибач, я не можу собі цього дозволити, у нас сімейний бюджет. Тобі не зрозуміти, ти ж не заміжня».

Мені  й справді було не зрозуміти. Тоді мені здалося, що подруга хвалиться і показує, мовляв, яка вона тепер «сімейна», тому поступово, після ще кількох таких закидів, спілкування зійшло нанівець. Але навіть через роки, коли я і сама вийшла заміж, я не розумію, який сенс створювати сім’ю, якщо потім доведеться жити гірше і в усьому собі відмовляти?

Якщо раніше ця дівчина одягалася в модних магазинах, ходила по салонах краси, то після весілля – замовлення одягу через спільну закупку, стрижка і фарбування волосся раз на пів року в кращому разі та в дешевій перукарні, ніякого манікюру і педикюру. Це при тому, що її чоловік був старший за неї на 5 років, тобто цілком міг заробляти, квартиру їм віддали батьки дівчини (ніякої іпотеки), дітей не було.

Мій рівень життя після заміжжя навпаки покращився, тому що раніше я одна працювала на себе, а тепер чоловік приєднався. Удвох можна більше собі дозволити, більше заробити, якісніше жити, ніж поодинці. Я більше прихильник принципу «погано жити я і сама зможу, для цього не обов’язково виходити заміж».