Дізнавшись про заповіт, племінниця перестала відвідувати тітку

Я живу в мальовничому селі неподалік від Буковеля. У моєї сусідки, бабусі Галини, є племінниця Оля. Галина з дитинства її знала, пам’ятала ще зовсім маленькою дівчинкою і дуже любила, тим більше, що своїх дітей у Галини не було, а чоловік рано помер.

Оля виросла і про рідну тітку не забувала: регулярно приїжджала до неї з Чернівців, привозила всякі гостинці. Здавалося, що у них ідеальні родинні стосунки.

В нашому селі нерухомість і земля дуже дорогі, та й в сезон кімнати можна дуже вигідно здавати. В Галини на її приватизованій земельній ділянці був великий будинок на два поверхи та одноповерховий котедж на 5 номерів.

Це я до чого … Та до того, що в один момент Оля різко перестала приїжджати до Галини. Просто раз і все … І навіть не дзвонила їй більше.

Просто інша сусідка Галини сказала Олі, що Галина давно переписала своє майно на близьку подругу молодості, з якою вони все життя підтримували тепле спілкування. Але у близької подруги аж п’ять онуків і живе вона в Хмельницькому, тому останні пара років вони бачаться вкрай рідко.

І ось Оля дізналася про договір дарування… Це була правда. Сусідка сказала їй при випадковій зустрічі: «Олю, я хочу, щоб потім ця новина для тебе не була сюрпризом … Галя своє майно на Валю (подруга) давно переписала».

Ось і все, більше Оля не приїхала до тітки ніколи і не писала навіть. А здавалося, у них такий зв’язок, з дитинства дівчини тягнеться …

Мабуть, спадщина важливішою виявилася.