Деградація в декреті: історія моєї знайомої

В багатьох жінок життя кардинально міняється в гіршу сторону саме  в декреті. Моя знайома вже 3,5 роки сидить в декреті. Дівчину цю звуть Богдана.

Після закінчення інституту працювала вона менеджером в невеликій фірмі, за мінімальну зарплату. Проте вона не бідувала, оскільки батьки весь час підкидають гроші єдиній дочці, але суть не в цьому. Пропрацювавши 2 роки, вийшла вона заміж за Андрія. Він працює сервісним інженером, катаючись по місту і ремонтує побутову техніку. Дохід у нього близько 7 тисяч в місяць.

Досить швидко Богдана завагітніла і народила дочку. Головні інтереси знайомої – косметика. В місяць вона витрачає близько 2500 грн на косметичні засоби. З появою дочки ці витрати залишилися, тільки ось зарплату вона вже не отримувала. декретні були копійчані. А оскільки вона працювала на місці іншої дівчини в декреті, то через рік договір був розірваний, тому що та дівчина вийшла на роботу.

Богдана за час декретної відпустки набрала 15 кілограм. Ніяких хобі та інтересів, окрім серіалів, немає. З донькою взимку вони сидять вдома, оскільки на вулиці холодно. Влітку жарко. Гуляють тільки на вихідних, приїжджаючи до бабусі. В поліклініку їздять вони виключно на машині (знаходиться в сусідньому кварталі), заради чого Андрій відпрошується з роботи. Виходити на роботу або знайти собі хобі – Богдана не хоче.

Коли вона мені пише повідомлення, волосся дибки стає. Приголомшливий режим дня. Спати до 10 ранку, вставати, фарбуватися, їсти, дивитися серіал, їсти, дивитися серіал, читати про косметику, підбираючи нові засоби. Увечері подивитися кіно з чіпсами, лягти спати о 2 ночі. І вранці все спочатку.

У мене є приклади матусь, які постійно займається спортом, їздять гуляти в парки, підробляють на дому. У деяких, навіть, двоє дітей. І на все їм вистачає часу і сил. Навіть не знаю, кого мені шкода більше: Богдану або її дочку. Тож не дивно, що коли вони пішли на півдня в садок, дитина стала хворіти постійно. Звідки взятися імунітету, коли вона три роки вдома просиділа.

До речі, садок став новим стресом. Відвести туди дитину треба до 9 ранку, а це значить встати о 7 ранку. А це ж не так то й просто, коли лягаєш о 2 годині ночі, а часом і о 4 ранку. Як підсумок – постійні запізнення.

І знаєте, суджу по собі та своїм іншим знайомим. Сидіти вдома – нестерпно. Хочеться кудись вийти, пройтися. Від постійного сидіння в чотирьох стінах голова просто лопається. Чоловіки часто кажуть, що жінка в декреті деградує. Мені здається, що справа не в народженні дитини. Якщо людина сама по собі ледача, то ситуація, що він починає тупіти, цілком природно, а декрет – лише каталізатор, який запускає цей процес.

Деякі жінки бояться, що з ними станеться та ж історія. І тому, народивши дитину, намагаються будь-яким способом розвиватися.