Cвященник пояснив чому одним “щастить” на людей: чоловіків, начальників, друзів, а іншим абсолютно ні

У бразильському серіалі пролунала така фраза:

“Я – особлива! Постав переді мною сотню чоловіків, і я безпомилково виберу найгіршого з них!”. Ці слова говорила жінка після 3-го розлучення, точніше після 3-го невдалого шлюбу.

У соцмережах я часто зустрічаю фразу: “Коли у моєму житті щось станеться для задоволення, а не для досвіду?”

Відсилання до того що кожна людина – вчитель, а подія – урок.

Коли ж канікули? – дивуються люди-учні. – Коли кохання, щастя, спокій та благополуччя? Чому одні отримують їх одразу, а іншим потрібно заслужити?

Я багато міркувала про те, чи є у нас вибір чи людей посилає нам доля, чи ми їх притягуємо до себе?

“Знаючі та досвідчені” мені розповідали, що найкращі чоловіки ті, у кого є молодші сестри. Подругам взагалі не можна довіряти. З цими таємними знаннями я, заплющивши очі, вступила в доросле життя.

Чому так трапляється, що одним із нас “щастить на людей”? Потрапляються люблячі чоловіки та дружини, вірні друзі та подруги, відмінні начальники, тямущі співробітники, добрі сусіди. А іншим – зовсім ні. Одні зрадники, брехуни, пристосуванці?

Можливо для досвіду. Але є ще одна версія, яка змушує замислитись, я йому почула під час проповіді на службі:

“Старійшина сидів біля входу до міста. До нього підійшов юнак і спитав:

– Я ніколи не був тут. Які люди живуть у цьому місті?

Мудрець відповів йому запитанням:

– А які люди були в тому місті, з якого ти пішов?

– Це були егоїстичні та злі люди. Cаме тому я з радістю поїхав звідти.

– Тут ти зустрінеш таких самих, – відповів йому старий.

Через деякий час інша людина підійшла до старійшини і запитала:

– Які люди живуть у цьому місті?

Старий відповів тим самим:

– А скажи, синку, як поводилися люди в тому місті, звідки ти прийшов?

– О, це були добрі, гостинні та шляхетні душі! У мене там залишилося багато друзів і мені було нелегко з ними розлучатися.

– Ти знайдеш таких і тут, – відповів старий.

Торговець, який неподалік поїв своїх коней, чув обидва діалоги. Він запитав із докором:

– Чому ви дали двом людям абсолютно різні відповіді на те саме питання?

– Синку, кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого хорошого в тих краях, звідки прийшов, тут тим більше не знайде. Навпаки, той, хто мав друзів і в іншому місті, і тут знайде вірних і відданих друзів. Бо люди, що оточують нас, стають для нас тим, що ми знаходимо в них.