– Чомусь я дуже боявся розлучення, боявся що дітей залишать з нею. А як їй можна дітей довірити? Вона навіть кашу зварити не може

Я вже 5 років працюю психологом, але історія цього чоловіка змусила мене серйозно задуматись. Він прийшов вчора і просив пораду: як йому краще зробити?

– Ми одружені 10 років, двоє дітей. Дружина ніколи не працювала, вона все намагалася вести якісь блоги та канали на різних майданчиках. Все мріяла розкрутитися і стати знаменитою. Навіть в декреті з дітьми сиділа моя мама, вона отримує пенсію по інвалідності й не працює. – розповідає Василь.

Перші роки шлюбу чоловік працював на 2 роботах. Вдень – на заводі, а вечорами таксував, повертаючись додому далеко за північ.

– Зараз мій ранок починається так: я збираю дітей, одного в садок, другого в школу. Повіз, сам на роботу. День відпрацював, забираю дітей, заїжджаю за продуктами і їду додому. Готую нам вечерю, прибираю квартиру, запускаю пралку.

– А дружина?

–  За комп’ютером, шукає теми або знімає чергову нісенітницю. Увечері я розповідаю молодшому казку, перевіряю у старшого уроки та допомагаю, якщо треба. Потім мию посуд, збираю обід на роботу.

Василь відмовився від підробітку в таксі якраз через срач і порожній холодильник. Їдучи на роботу о 7 ранку і повертаючись за північ, він став помічати що квартира перетворилася на справжній сарай, а дітям нічого надіти в садок – все брудне.

– Я пішов з таксі. Якось приїхав додому о першій годині ночі й до мене підійшов старший син. Він хотів їсти. Їжі в домі не було ні крихти. Я пішов і розбудив дружину. Вислухав крики про те, як вона втомилася за день, і був посланий.

Гроші Василь намагався вдома не зберігати – дружина забирала все до копійки і йшла купувати те, що їй потрібно для каналу. Наприклад, косметику, коли намагалася вести блог про косметику. При цьому, чоловік примудрився поліпшити житлові умови сім’ї. Двокімнатну квартиру, що дісталася йому в спадок від батька, він поміняв на трикімнатну з доплатою. Вітчизняний автомобіль змінила бюджетна іномарка. Невеликий гараж, неподалік від будинку. Різноманітна побутова техніка та гаджети. Все це купив чоловік одноосібно.

– За ці 10 років дружина принесла додому 100 грн. Заробила на своїй творчості. Декретні вона не отримувала: побачивши список документів, який вимагала соцзахист для призначення допомоги по догляду за дитиною, вона відмовилася збирати папери, аргументувавши: «У мене немає часу, мене чекають підписники.» Півтори людини на десять блогів. Я втомився. Розмови з дружиною ні до чого не привели. Діти не поважають свою матір і не слухаються її. А мені потрібна нормальна жінка, а не цей ледачий нахабний недоблогер.

– А чому Ви раніше тривогу не забили? – я дозволила собі поцікавитися. – Ви ж 10 років разом прожили, невже не можна було якось розворушити дружину? Виходить, Вас все влаштовувало?

– Вона не відразу такою стала. Перші пару місяців і посуд мила, правда готувати не вміла, але вчилася. А потім якось понеслося. Боровся, але безрезультатно. «Ти мене не цінуєш як особистість, хочеш зробити з мене посудомийку!», «Цього разу у мене все вийде, не заважай!», «Подавай на розлучення, раз не влаштовує. Але май на увазі – діти будуть жити зі мною!». Тонни сліз і криків. І в пошуках себе я їй заважаю, і діти її відволікають. Мені простіше було все самому зробити, ніж вислуховувати чергову істерику. Зрештою, я почав ставитися до дружини як до кота. Поїсть, поспить, нагадить. Є – і добре. Чомусь я дуже боявся розлучення, боявся що дітей залишать з нею. А як їй можна дітей довірити? Вона навіть кашу зварити не зможе.

Василь не сам подав на розлучення, хоча думки про розлучення все частіше і частіше приходили йому в голову. Його дружина познайомилася в інтернеті з чоловіком і вирішила піти до нього.

– Те, що діти будуть жити зі мною – це точно, вона сама відмовилася їх забирати. Але квартиру, машину і гараж дружина хоче поділити навпіл. Звісно, не дуже який капітал, однак… У деяких і цього немає. А я не розумію, чому я повинен все поділити. Не розумію. Вона всі ці роки сиділа на моїй шиї. Займалася б сім’єю – слова б не сказав, навпаки, все б їй і дітям залишив. Виходить – 10 років паразитувала, а тепер я все чесно зароблене повинен поділити.

Василь відвідав адвоката, який спеціалізується на розлученнях. Довести що дружина Василя не займалася додому і дітьми, а все лежало на плечах чоловіка, а декрети – на плечах його мами, практично неможливо. Єдиний варіант для нього – угода про передачу половини майна дружини у власність дітей в рахунок аліментів.

– Не згодна. Їй гроші потрібні, вона навіть суму назвала. Віддам. Позичу, вкраду, нирку продам, але віддам. А потім … Кожен місяць буду у виконавчу бігати, щоб її за несплату аліментів тягали. А платити вона не буде, я впевнений. А може, під три чорти її? Хай забирає все і валить на всі 4 сторони, подалі від дітей? І аліменти не потрібні, сам дітей виховаю. Не знаю. Перший раз на такому роздоріжжі …