Чомусь деякі люди вважають, що якщо сім’я живе скромно та економить, то в них немає почуття власної гідності та самоповаги

Всім нам хочеться при можливості економити. Коли в родині двоє і більше дітей, до того ж однієї статі, то дуже часто молодші діти носять одяг, з якого вже виросли старші. Це цілком нормальна стратегія економії для сім’ї.

Практично всі мої подруги та співробітниці передають одна одній дитячі речі, які стали не потрібними, оскільки діти ростуть дуже швидко, відповідно й одяг дуже швидко стає неактуальним. Я сама часто роздаю одяг сина, з якого він виріс. Деякі речі носилися лічені рази та виглядали як нові, дещо в дуже хорошому стані.

Так робить багато людей і нічого ганебного в тому, щоб носити одяг б / у в хорошому стані, немає. Але іноді люди просто перегинають палицю.

Моя знайома Марія стала мамою близько двох років тому. Декретні виплати у неї мізерні, підробітку ніякого немає, тобто залишилася вона на повному утриманні чоловіка. Сім’я небагата, але щось недороге дитині цілком можуть собі дозволити купувати. Але свекруха вирішила, що нові речі – недозволена розкіш для її внука і почала вишукувати їм речі для дитини по всім знайомим.

Мрія була б рада такій турботі, якби не одне але: речі свекруха приносила просто в жахливому стані, заношені, розтягнуті, вицвілі, зі стертими малюнками. Я своїми очима бачила це ганчір’я. Квітчасті штанці з розтягнутими протертими колінами, на яких практично стерся принт. Светрик з діркою на лікті, який свекруха кинула їй зі словами: «Ну ти тут латочку якусь кольорову приший, і нормально буде».

Марія хотіла було повернути свекрусі повний пакет речей, з яких пристойним виявився тільки один шарфик, але та відповіла: «Радуйся тому, що дають. Не час вередувати!». Марія мовчки поклала пакет в шафу, а потім потайки викинула цей мотлох на смітник. Через деякий час свекруха запитала, чому дитина не носить той «чарівний зелений комбінезон», який через численні прання перетворився в незрозуміле щось, і щасливо відправився на смітник. Марія чесно відповіла, що викинула речі, тому що це був не просто одяг б / у, це були справжнісінькі ганчірки, які їй соромно одягати на дитину. На цю заяву свекруха влаштувала скандал, обізвала Марію «фіфою», «нахлібницею» і «пихатою нахабою».

Чомусь деякі люди вважають, що якщо сім’я живе скромно та економить, значить буде рада будь-якій подачці, поблажливо кинутій з почуття жалю. Їм здається, що вони роблять добро, коли не викидають непотріб, а прихильно віддають його тим, хто потребує, хоча насправді просто принижують цим людей.

Відсутність великих фінансів не означає, що у людей немає почуття власної гідності та самоповаги. Потрібно розуміти, що не будь-який ношений одяг можна пропонувати людям, навіть нужденним. Деяким речам все ж місце на смітнику, а не в шафі.