Чому вихід на пенсію може позбавити сили: історія про відповідальність, енергію та ціну спокою

Це давно було. Одна жінка пішла на пенсію. Вона була керівником і втомилася. Справді, ненормований робочий день, вихідних немає, у відпустці все одно працюєш, дзвонять… Тоді інтернету в усіх ще не було. Дзвонили. І за все відповідаєш. І за всіх відповідаєш. Тяжко.

Її вмовляли. Просили залишитись. Але вона вперлася, вольова жінка була. І пішла, вважала це своєю перемогою. Вирушила на законну пенсію.

А потім з подивом зрозуміла, що грошей їй не вистачає. Пенсії недостатньо для того рівня життя, до якого вона звикла. І треба заощаджувати кожну копійку. Уважно вивчатимуть цінники. Брати не те, що хочеться, а те, що дешевше. Вигадувати та підраховувати. А чоловік також на пенсії був. Розраховувати нема на кого. Діти тільки почали працювати та ще мало заробляли.

І брати у дітей жінка навіть не думала. Та й нічого взяти поки що. Навпаки, хочеться допомогти дітям. А нема чим.

Розумна жінка була. Але вона так втомилася і так завзято хотіла піти на відпочинок, що якось не подумала про гроші. Вирішила, що не в грошах справа. Живуть люди. І я проживу! Тільки виявилося, що на пенсію не розгуляєшся. Хоча відпочивати можна. Сиди вдома на дивані або прогулянки парком. Або в поліклініку ходи. На дачі вирощуй овочі. Відпочивай!

І здоров’я почало підводити. Хоча немає тих навантажень, які були раніше! Вона гадала, що на пенсії зміцнить здоров’я. А воно тільки здавало. І старіти вона почала на очах…

Це завжди так. Втомишся від турбот і проблем. Втомишся за все відповідати. Розсердишся і образишся. Скажеш: “Досить! Я йду на пенсію!”. І тобі перестануть давати енергію. Або організм її перестане виробляти. Тебе знімуть із підвищеного задоволення, дадуть скромну пайку.

Може тому сильні енергійні люди починають хворіти і старіти, якщо втрачають своє соціальне становище. Своє місце лідера. Самі йдуть чи їх просять піти… Це помічено та підтверджено. Пішов на пенсію – став отримувати менше.

А цього “менше” сильній людині не вистачає. Це надто мізерний, незвичний пайок, який іншим здається нормальним. А сильному – крихітним… «Пенсія» – це метафора. Це коли знімають із себе обов’язки і не хочуть брати активну участь у житті. «Досить!», – каже втомлена людина. І кидає свій бізнес чи не хоче більше за все відповідати у сім’ї.

Потрібно серйозно подумати, перш ніж відмовлятися від своїх обов’язків. За обов’язки та платять, образно кажучи. Забезпечують продовження роботи і боротьби.

А якщо відмовився – дякую за минуле. Ось тобі стільки, скільки вистачить на скромне життя. На дожиття. Тому що ти відмовився і більше не приносиш користі, яку приносив раніше.

Природа платить найціннішою валютою, як професор Ротенберг: здоров’ям. Силами, енергією. Платить тим, хто активно діє. Хто корисний іншим. Так, людина може бути корисною не лише важливою роботою, турботою про інших, але оплата знижується, якщо знімаєш тягар відповідальності.

Час йти чи ні – вирішувати нам. Але про умовні гроші треба пам’ятати. І надто скаржитися на велику кількість роботи та турбот теж не треба. Може, завдяки їм ми живі? І міцні, здорові, енергійні? Про це треба замислитись. Порахувати. А потім вирішувати.